Верховна Рада запланувала ротацію п'ятої частини складу уряду. 3 листопада відправили у відставку Олексія Любченка, першого віцепрем'єр-міністра та міністра економіки; Олексія Резнікова, віцепрем'єр-міністра, міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій; Олега Уруського, віцепрем'єр-міністра, міністра з питань стратегічних галузей промисловості; Романа Абрамовського, міністра захисту довкілля та природних ресурсів, та Андрія Тарана, міністра оборони.
Вже наступного дня Рада почала призначати нових урядовців. Олексій Резніков став новим міністром оборони; Ірина Верещук стала в. о. міністра реінтеграції; а Павло Рябікін, якій раніше займав посаду голови Державної митної служби, став новим міністром стратегічних галузей. Очікується, що Мінекономіки має очолити Юлія Свириденко, заступник голови Офісу президента; а Мінекології очолить перший заступник міністра Роман Стрілець; .
Злагоджене голосування здивувало політичних експертів. Вони очікували, що різні групи впливу серед монобільшості почнуть торги щодо умов голосування за запропановані Офісом президента кандидатури урядовців. «Після «кейсів Разумкова та Буймістер» у фракції дещо вирівнялася дисципліна», — пояснює політолог Юрій Лісничий.
Як Любченко на «скрутках» погорів
Міністрів в уряді Дениса Шмигаля важко назвати політичними довгожителями. Ротації відбуваються мало не раз на квартал, а чутки про майбутні звільнення взагалі курсують постійно. Наприклад, самого Шмигаля вже неодноразово «відправляли у відставку».
А після призначення першим віцепрем'єр-міністром Любченка в експертному середовищі пророкували, що невдовзі він займе крісло Шмигаля. На користь першого говорили гарні стосунки особисто з Володимиром Зеленським та його командою. Проте в жовтні в ЗМІ почали розганяти інформацію про нібито участь Любченка в махінаціях зі «скрутками» ПДВ.
За словами близького до керівництва фракції «СН» співрозмовника видання, тема податкових «скруток», офшорного скандалу, енергетичної кризи та проваленої кампанії по боротьбі з коронавірусом суттєво відображаються на рейтингу глави держави. З урахуванням того, що за «справу «скруток» взялося Національне антикорупційне бюро України, мало чи не єдиний орган, не підконтрольний ОП, Любченка вирішили звільнити.
«На Банковій зрозуміли глибину наслідків в очах виборців, і, що головне, міжнародних партнерів. Треба показати гучну перемогу, завзяту боротьбу за все хороше проти всього поганого. По «скрутках» багато матеріалів, тому краще діяти на випередження. Про звільнення інших міністрів було відомо вже давно, довго проводили кастинг на посаду міністра оборони, настрої депутатів вивчили ще в Трускавці», — відзначає наш співрозмовник.
Давид Арахамія, голова фракції «СН», повідомив, що міністр оборони Таран пішов у відставку за власним бажанням, а ось до Уруського виникли зауваження щодо оборонних закупівель, зокрема реєстру постачальників.
Chas News вже розповідав про факти, що вказували на скоре звільнення Уруського та Тарана. «Міністром оборони хотіли призначити Верещук, це був би гарний піар-хід перед західними партнерами та НАТО. Але чутки про її зв'язок з Тарасом Козаком, соратником Медведчука, зіграли не на користь. Тому запропонували рокіровку: Резніков — у Міноборони, Верещук — на його місце», — розповідає співрозмовник видання в «СН».
Роман Абрамовський, міністр охорони довкілля, подавав заяву про звільнення ще у грудні 2020 року. Верховна Рада передала документ на опрацювання у профільні комітети, але там він і зупинився. Звільнити Абрамовського планували у квітні, але після того, як «СН» кілька разів провалювала голосування за призначення міністра енергетики, вирішили це відкласти.
Може, всіх одразу?
На думку політолога Петра Олещука, ротації в уряді триватимуть до того часу, поки влада не підбере оптимальний та продуктивний склад. Змінити одразу весь Кабмін непросто через політичні розклади у парламенті.
«Зеленський говорив, що будемо змінювати, поки не буде оптимальної конфігурації. Значить, не підібрали ще варіант. Відправити у відставку весь уряд не легше — це означатиме початок формування нового кабінету, а якщо не вдасться досягнути згоди, це призведе до розпуску парламенту та позачергових виборів», — пояснює Олещук.
.jpg "Андрій Таран")
За словами політолога Олексія Голобуцького, чинна влада вже дійшла до того стану, коли прізвища міністрів ніхто не запам'ятовує, бо їх все одно скоро змінять. Банковій потрібні нові обличчя, що через свою медійність та впізнаваність створять інформаційний шум, аби відвернути увагу від насущних проблем.
«Уряд вже жартома називають «урядовим департаментом в структурі ОП». Керівництво держави прийшло з шоу-бізнесу та піару, вони добре розуміють, як то має бути. Але не розуміють, що довго так не може продовжуватися. У влади немає стратегічного бачення розвитку країни, тому влаштовують шоу з замінами та ротаціями», — говорить виданню Голобуцький.
Він прогнозує, що вже навесні з «Зе команди» почнуть йти ті, хто задумується над своїм політичним майбутнім. Приклад з ексспікером парламенту Дмитром Разумковим став своєрідним прецедентом для «Слуг народу».
Останні соціологічні дослідження, проведені Київським міжнародним інститутом соціології, вказують на стрімку втрату підтримки у пропрезидентської партії. Рейтинг Володимира Зеленського знизився з 73% до 24,7%.
