У ніч на 6 лютого неподалік від Калуги, за 300 км від кордону з Україною, вибухнув безпілотник. Згодом у лісі знайшли уламки — це виявився старий радянський БПЛА Ту-141 «Стриж», який, імовірно, ніс вибухівку на один з російських військових об'єктів.
Ворожі пропагандисти вже кілька місяців жаліються, що Україна модифікувала безпілотник для ударів по аеродромам. Також у цих атаках, можливо, задіяний і його «менший брат» Ту-143 «Рейс». В Україні цю інформацію офіційно не коментують, проте кожне явлення «бавовни» викликає лише позитивні емоції.
Chas News розповідає, що відомо про Ту-141 «Стриж» та Ту-143 «Рейс», які успішно обходять російську протиповітряну оборону.
Ту-141 «Стриж» та Ту-143 «Рейс»: історія створення та технічні характеристики
Ту-141 «Стриж» та Ту-143 «Рейс» — це радянські розвідувальні безпілотники, розроблені наприкінці 1960-х — початку 1970-х років. Перший виготовляли на Харківському авіазаводі, другий — у Воронежі.
Обидва БПЛА сконструйовані за схожою схемою та мають подібний зовнішній вигляд. Натомість Ту-141 майже удвічі більший та вчетверо важчий за Ту-143. Різниця у габаритах та масі дозволила збільшити запас палива та дальність польоту. У результаті «Стриж» може літати на 1000 км, а «Рейс» — лише на 180 км.
Безпілотники створювали для розвідувальних цілей. Для цього їх оснастили потужними, як для свого часу, камерами, які фотографували об'єкти на плівку. Система навігації дозволяла наперед вибудувати маршрут польоту.
Запуск здійснюється зі спеціальної пускової установки за допомогою твердопаливного прискорювача. Для приземлення безпілотники використовують парашути.
Технічні характеристики Ту-141 «Стриж»:
- Довжина — 14,33 м
- Висота — 4,25 м
- Розмах крила — 3,8 м
- Маса — 5,37 кг
- Крейсерська швидкість — 1100 км/год
- Максимальна дальність польоту — 1000 км
Технічні характеристики Ту-143 «Рейс»:
- Довжина — 8,06 м
- Висота — 1,54 м
- Розмах крила — 2,24 м
- Маса — 1230 кг
- Крейсерська швидкість — 950 км/год
- Максимальна дальність польоту — 180 кг
Ту-141 «Стриж» та Ту-143 «Рейс»: скільки в Україні є на озброєнні
З 1979 року по 1989 рік на Харківського авіазаводі виготовили близько 150 безпілотників Ту-141.
Ту-143 випускались у 1973-1989 роках. Усього встигли зробити біля 950 «Рейсів». Базувались вони переважно на західних кордонах СРСР.
Після розпаду Радянського союзу певну кількість цих безпілотників отримала Україна. Скільки саме — невідомо.
Ту-141 «Стриж» та Ту-143 «Рейс»: летючі мішені
Протягом останніх десятиліть «Стрижі» та «Рейси» втратили практичну цінність у якості розвідувальних безпілотників.
«Обладнання цих комплексів є безнадійно застарілим та не дозволяє в режимі реального часу передавати розвідінформацію на пункт управління або вносити корективи в маршрут «безпілотника». Наприклад, для фотографування місцевості під час польоту в таких БПЛА використовується фотоплівка. А це означає, що для отримання розвідданих апарат має успішно повернутися на точку посадки, аби з нього вилучили «негатив» та доправили в лабораторію для проявлення та дешифрування», — розповідали в 2018 році в ОК «Північ».
Хоча на початку російсько-українськох війни у 2014 році, за відсутності сучасних БПЛА, Ту-141 та Ту-143 ще виконували розвідувальні місії.
Однак, попри поважний вік, старі безпілотники зберегли один вагомий плюс. Поєднання високої швидкості та можливості польоту на великих та малих висотах наділили «Стрижі» та «Рейси» здатністю долати систему ворожої протиповітряної оборони.
У зв'язку з цим їх залучали у якості повітряних мішеней під час навчань вітчизняних розрахунків ППО.
Наприклад, у вересні 2021 року Командування Повітряних сил ЗСУ повідомляло, що під час підсумкових тактичних навчання підрозділи зенітних ракетних військ виконали імітаційні пуски по повітряних цілях, роль яких виконували, зокрема «Стрижі» та «Рейси».
Ту-141 «Стриж» та Ту-143 «Рейс» на початку повномасштабного російського вторгнення
Протягом перших місяців повномасштабного вторгнення ворожі пропагандисти відзвітували про збиття (та показали фото уламків) кількох «Стрижів» та «Рейсів» — над окупованими Кримом, Харківщиною та Курською областю рф.
Один Ту-141 у ніч на 11 березня навіть упав на околицях Загреба. Тоді міністр оборони Хорватії Маріо Баножич казав, що серед його уламків знайшли елементи авіабомби, а прилетів він з території України через Румунію та Угорщину. Щоправда, потім генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що дрон не мав озброєння, збився з курсу і розбився у Хорватії, коли скінчилось пальне.
У Києві інцидент публічно коментував радник міністра оборони України Маркіян Лубківський, який запевняв, що цей безпілотник — не український.
У росії пропагандисти вже тоді припускали, що старі радянські БПЛА можуть підлаштувати для виконання бойових завдань, однак сумнівалися у їхній ефективності. Натомість вважали, що «Стрижі» та «Рейси» використовують у традиційній ролі «повітряних мішеней» — для виявлення розрахунків російських ППО.
Усе змінилося у ніч на 5 грудня, коли невідомі безпілотники атакували авіабазу «Енгельс» у Саратовській області та «Дягілєво» у Рязанській. Аеродроми розташовані відповідно на відставні 700 км та 220 км від кордону з Україною.
Атаки безпілотників Ту-141 «Стриж» та Ту-143 «Рейс» на «Енгельсі», «Дягілєво» та Калугу
Внаслідок удару на «Енгельсі» отримав пошкодження як мінімум один стратегічний ракетоносець Ту-95МС, а на «Дягілєво» — дальній ракетоносець Ту-22М3. Крім того, загинули троє російських військових та ще п'ятеро отримали поранення.
В міноборони рф заявили, що їхні авіабази атакували «реактивні БПЛА радянського виробництва», а російські «воєнкори»-пропагандисти уточнили, що це були саме Ту-141«Стриж». Цю ж інформацію з посиланням на джерела підтверджувало американське Politico.
Українське видання Defense Express також припускало таку імовірність. До того ж ще раніше видання писало, що 19 листопада російський аеродром Міллерово (Ростовська область, 16 км від кордону) атакували два модифіковані Ту-143 «Рейс». Тоді, за непідтвердженою інформацією, один з них уразив ангар з винищувачем Су-30СМ.
З безпілотників могли зняти усе «зайве» обладнання, зокрема масивні фотокамери та парашути, і замінити їх вибухівкою. Як пише Defense Expres, імовірно, до навігаційної апаратури «Стрижа» додали блок із супутниковою навігацією, що суттєво покращило точність ударів.
У такому разі БПЛА, здійснюючи політ на високій швидкості та наднизькій висоті за запрограмованих маршрутом, фактично перетворися на крилаті ракети, які важко помітити засобам ППО. «Тобто українські інженери перетворили абсолютно безпорадний дрон, якому понад півсторіччя, на засіб далекобійного ураження», — зазначає видання.
Атака безпілотників на «Енгельс» повторилася у ніч на 26 грудня. В міноборони рф заявили, що збили дрон, а його «уламки» смертельно поранили трьох військових інженерів. Цього разу супутники руйнувань чи уражень літаків не зафіксували.
29 грудня біля авіабази знову працювало ППО. Знешкодження ворожої авіатехники і цього разу не підтвердилося, проте після кількох атак окупанти прибрали більшість ракетоносців на більш віддалені аеродроми.
У росії після всіх цих атак так і не надали доказів, що удари наносилися саме модифікованими «Стрижами». Перші підтвердження з'явилися лише на початку 2023 року.
14 січня у мережі опублікували фото уламків Ту-141. Зазначалось, що він ще 24 грудня зачепився за дерева і впав неподалік російської авіабази «Бутурліновка» у Воронезькій області (за 200 км від кордону). На його крилах було видно червоні зірки, проте навколо збереглися залишки синьої та жовтої фарби.
Чергові підтвердження з'явилися 5 лютого. Безпілотник, який вночі вибухнув біля Калуги, теж виявився «Стрижем». При цьому він безперешкодно пролетів більше 300 км, успішно пройшовши усі російські засоби ППО. Для цього БПЛА летів на малій висоті і знову, імовірно, задів дерева, що і стало причиною падіння.
Серед його уламків знайшли авіабомбу радянського зразка ОФАБ-100-120. Вона має масу 123 кг та 46 кг вибухівки у тротиловому еквіваленті і призначена для ураження живої сили, техніки на стоянці або ж ешелонів з вантажами. Також на місці падіння виявили стрілеподібні вражаючі елементи у вигляді флешети.
.jpg "Уламки безпілотника під Калугою")
Дерева знову врятували невідомий ворожий військовий об'єкт. Проте сам факт того, що старий безпілотник непомітно пройшов усі ешелони ППО та не долетів усього 150 км до Москви, неабияк налякав російських пропагандистів.
Щодня Сhas News відбирає для вас найважливіші новини. Приєднуйтесь до нас у Facebook та Telegram, щоб нічого не пропустити.
