Після початку повномастабного вторгнення володимир путін, президент рф, неодноразово погрожував Україні і світові застосуванням ядерної зброї. Внаслідок проваленого бліцкригу та нещодавнього успішного контрнаступу ЗСУ на Харківщині та на півдні України путін знову вдався до ядерного шантажу. Західні партнери назвали його останнє відеозвернення актом відчаю через прорахунок у стратегії ведення війни.
Цікаво, а де ж сам російський «цар» рятуватиметься від радіоктивного попелу, у разі, якщо все ж вирішить натиснути червону кнопку.
Chas News вирішив розібратися, скільки підземних бункерів має російський диктатор та де вони розташовані.
Гра в імітацію: коли путін почав «царювати» з бункерів
Путін почав нервувати та лякатися власної тіні ще за два роки до повномасштабного вторгнення в Україну. Чутки про те, що хазяїн кремля переїхав жити у бункер почали з'являтись у період пандемії коронавірусу (2020-2021 роки).
В ті роки російський президент почав дистанціюватися від свого оточення і дедалі частіше керувати державою у віддаленому режимі. Також при особистих зустрічах з російськими та західними політиками путін тримав дистанцію в кілька десятків метрів. А його довжелезний білий стіл за яким він проводив зустріч з президентом Франції Емануелем Макроном став героєм мемів.
Про те, що путін перебуває не на своєму звичному місці роботи видавали зовнішні інтер'єри, які лише імітували його кабінети у Кремлі чи Ново-Огарьові. Сам «цар» тим часом, ймовірно, перебував в одному зі своїх бункерів глибоко під землею.
В росії тема з бункерами, а особливо урядовими «для високих чинів і на випадок найстрашніших погроз», вкрай багата та оповита міфами. Тому що, такі об'єкти, як правило, оточені секретністю, таємницею та найфантастичнішими чутками.
У ЗМІ періодично з’являються повідомлення щодо величезних підземних споруд, де у разі ядерної війни може сховатися не тільки сам путін, а і його поплічники.
Найвідоміші бункери президента росії у Москві
Отже два найвідоміші бункери розташовані у Москві: один — безпосередньо під Кремлем, другий — біля держуніверситету імені Ломоносова. Їх побудували ще за радянських часів. Обидва пов'язані між собою тунелями та підземною залізницею, якою можна дістатися інших стратегічних пунктів, наприклад аеропорту «Внуково». У народі ці об’єкти більш відомі під назвою «Метро-2».
За різними даними, ці підземні сховища здатні вмістити до десяти тисяч людей.
Однак є один нюанс, ці бункери відомі на увесь світ. Про них знято та написано чимало сюжетів. Тож, скоріш за все, путін наврядчи ховатиметься у них у разі ядерної війни, адже не відчуватиме себе там у безпеці.
І до того ж в цьому укритті запасів продовольства, палива, кисню, зв'язку, медпунктів та інших систем, необхідних для життєзабезпечення вистачить лише на кілька місяців.
Бункер путіна на Уралі
Є у путіна ще одне сховище, яке знаходиться на відстані 1,5 тис. км від Москви, на Південному Уралі. У горі Ямантау (республіка Башкирія), що у перекладі з тюркської означає «зла гора» під сотнями метрів скального масиву розташоване ціле підземне місто. Воно поділене на так звані «будинки», а всередині створено усю необхідну інфраструктуру: підведено усі комунікації, налагоджено системи життєзабезпечення. Завдяки цьому у підземеллі цієї гори можна жити щонайменше півроку, не виходячи на поверхню.
До того ж місцевість тут безлюдна, а за кілька кілометрів від гори розташоване закрите місто Міжгір'я. За різними версіями, цей бункер є чи то «фортецею останньої надії на випадок атомної війни», чи то цілим підземним містом, яке нібито «може вмістити і утримувати кілька років до трьохсот тисяч людей».
На початку свого президентства володимир путін став часто гостювати на південно-уральському гірськолижному курорті «Абзаково», розташованому за кілька десятків кілометрів від Магнітогорська. Ніхто тоді росіянам не пояснював, чому президент так часто літав у це місце.
За офіційною версією путіну подобалося кататися там на лижах. Але є версія, що він буцімто приїжджав контролювати закінчення будівництва секретного підземного міста, розташованого в Ямантау.
Проте путін не починав тут будівництво з нуля, сховище в Ямантау почали будувати ще при Радянському Союзі на випадок Третьої світової війни для радянських чиновників. А широкому загалу про це місце стало відомо ще у 1996 році після статті про цей об'єкт у американському виданні The New York Times.
Це укриття не дарма розмістили, у найвищій горі Південного Уралу. Адже у випадку ядерної атаки на росію, гірський масив на Ямантау має погасити ударну хвилю.
Найтаємніший бункер путіна на Алтаї
Залишається ще одне, найтаємніше місце, в якому, ймовірно, російський диктатор почувається найкомфортніше і яке може обрати у разі, якщо все ж вирішить засипати світ радіоактивним попелом.
Вона заховане за 3 тис. км від Москви у Онгудайському районі Алтайського краю, де збігаються кордони росії з Монголією, Китаєм та Казахстаном. Офіційно тут розташований санаторій «Газпрому» під назвою «Алтайський двір», де полюбляє відпочивати уся російська еліта.
Проте є інформація, що під землею цього санаторію схований таємний бункер, будівництво якого путін почав у 2012 році, і контролював цей процес особисто, часто приїжджаючи на Алтай.
Цей засекречений об’єкт вважається високотехнологічним підземним містом, в якому можуть розміститися близько 100 тис. людей. Про те що у цій безлюдній місцині все ж сховане щось таємне свідчить збудована високовольтна електрична підстанція, потужності якої достатньо для живлення невеликого міста. А працює вона лише для запезпечення вищезгаданого будинка «Алтайський двір».
Згідно з інформацією з відкритих джерел, у разі техногенної катастрофи продовольства і всіх систем життезапезпечення у цьому бункері має вистачити на кілька десятків років.
З огляду на високу технологічність цього об’єкту та його цілковиту засекреченість, можемо припустити що саме цей бункер значиться у списку фаворитів у кривавого диктатора путіна.
Проте варто знати одну символічну деталь. Під час будівництва «Алтайського двору» будівельники розкопали там древні поховання. Згодом з’ясувалося, що всі люди, рештки яких було знайдено у цій місцині загинули не своєю смертю, а були вбиті.
Про найвідоміші підриви атомних та водневих бомб читайте у матеріалі «Хіросіма, атолл Еніветок, Хрестище: ядерні вибухи в Україні та світі».
