Закінчення Другої світової війни для всієї планети є Днем примирення та пам’яті. Лише в «русском мире» цей день перетворився на «фестиваль скрєпного побєдобєсія».
До слова, безпосередньо після закінчення війни День Перемоги урочисто відзначали лише в 1946—48 роках. Наступними роками було не до святкувань — всі сили йшли на відбудову країни. Відновили свято лише за Брєжнєва — у 1964 році. Тоді в СРСР вже почалася криза. Ніхто по-справжньому у побудову комунізму вже не вірив, натомість економічні проблеми і тотальне відставання від провідних країн стало наочним для всіх. Тому влада докладала максимальних зусиль для влаштування чисельних патріотичних заходів — щоб хоч формально створити видимість перемоги соціалістичного ладу.
Тобто рішення України відмовитися від проведення 9 травня гучних свят історично є абсолютно виправданим і аж ніяк не ображає пам’ять героїв Другої світової, які загинули у боротьбі з фашистами.
Втім, редакція Chas News вирішила пофантазувати. Якщо б у цей день в Києві все ж таки відбувся парад і українська армія пройшлася би по Хрещатику з трофеями, здобутими під час нинішньої війни з неонацистами, як би цей парад виглядав?
Сотні одиниць російської техніки
Російський парад відбудеться з мінімальною кількістю військової техніки. Натомість для масовості та візуальної величі залучать так званих «козаків» та дитячі воєнізовані організації.
Нещодавно Міноборони США заявило, що Україна вже має більше танків, ніж рф зосередила на фронті. Станом на 7 травня втрати російських танків становили 1122 одиниці. Втрати бойових машин — вдвічі більше.
Багато російської техніки стало трофеями Збройних сил України. Серед них надсучасні танки Т-90 «Прорив», глибоко модернізовані Т-80УЕ-1 та командирський танк Т-80УК, який обладнано системою дистанційного підриву снарядів, автономною енергоустановкою та сучасними радіостанціями.
До танків варто додати важкі вогнеметні комплекси «Буратіно» і «Солнцепек», зенітно-ракетні комплекси «Тор» та «Панцир-С1», які після ремонту стали на захист української землі.
Новітні взірці радіоелектронного обладнання, на які роками полювали західні спецслужби
Як трофеї ЗСУ захопили і новітні зразки російських електронних засобів зв’язку та управління військовими силами. За комплексами типу «Ртуть-БМ», «Торн-МДМ», «Красуха» вже давно полюють західні фахівці. Тому, крім самої техніки, рф втратила секретні алгоритми.
Знаючи принципи роботи електронного обладнання, можна ефективно перешкоджати його роботі.
Трофейний російський гвинтокрил
Протиповітряна оборона, яку, за словами росіян, «вже повністю знищено» та «застарілі «Стінгери» навічно приземлили 354 ворожі літаки та гелікоптери. Серед них унікальні «аналогов нєт» гелікоптери Ка-52 «Алігатор», Мі-28 «Нічний мисливець», новітні модернізації винищувачів-бомбардувальників Су-34.
Російська армія не має ударних безпілотників типу Bayraktar TB2, але активно використовує оперативно-тактичні БПЛА для розвідки, коригування та наведення вогню. Попри певну топорність та недолугість таких БПЛА, вони достатньо коштовні для російського бюджету. Наприклад, БПЛА «Форпост», що днями збили в Одеській області, коштує близько $7 млн.
Втім, найцікавіший здобуток української ППО — один з гвинтокрилів Ка-52 «Алігатор», якому після «гарячої зустрічі» в українському небі вдалося приземлитися посеред поля в Київській області. Гвинтокрил до початку квітня стояв просто посеред поля, поки Сили спецоперацій не перевезли його в інше місце. Машина має мінімальні ушкодження.
Десяток портретів знищених ворожих генералів
За два місяці війни в Україні рф втратила більше командирів, ніж за обидві чеченські війни та радянську інтервенцію до Афганістану. Вбито щонайменше десять генералів, а лік старших офіцерів йде на десятки.
Так, в Україні загинув найбільш досвідчений і «зірковий» російський генерал: генерал-майор Андрій Суховецький, заступник командуючого 41-ї армії Центрального військового округу рф. Він брав участь у війнах у Чечні, Сирії та Абхазії, анексії Криму. Втім, парад перемоги на Червоній площі минулого року став для нього останнім.
Закінчив життя в Україні й улюбленець рамзана кадирова — генерал-майор Магомед Тушаєв. До слова, це був наймолодший російський генерал, на момент загибелі йому було всього 36 років. Загинув Тушаєв ще на початку лютого при спробі штурмувати околиці Києва.
А генерал-лейтенанта Андрія Мордвичева, командувача 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу збройних сил російської федерації, знищили у легендарній Чорнобаївці.
Російське командування вже почало розуміти, що воювати нема ким, а міфічні «три дні до Києва» залишилися в потоках телевізійної пропаганди. Тому без масованої артилерійської підготовки та авіанальотів ворог в атаку вже не йде, зайвий раз намагається не висуватися на позиціях. Саме цим можна пояснити суттєве зниження динаміки втрат росіян у живій силі.
Західні фахівці, ті самі, що нещодавно давали Україні «до двох тижнів», вважають це некомпетентністю російського «паркетного» генералітету. Можливо, частина правди в цьому і є, але не треба занижувати підготовку і майстерність українських захисників.
Русскій воєнний корабль, який пішов на ...
Головною ж гордістю параду, напевно, став би протикорабельний ракетний комплекс «Нептун». Саме його ракетами знищили флагмана російського Чорноморського флоту — крейсер «Москва».
Це непересічна подія не лише в масштабах цієї війни, а й світової історії військового мистецтва взагалі. Останній раз росія втрачала флагмана флоту у 1905 році, під час російсько-японської війни. А корабель подібного тоннажу останній раз йшов на дно під час аргентино-британської війни за Фолклендські острови 40 років тому.
.jpg "Протикорабельний комплекс «Нептун»")
Крім втрати вартісного корабля, його екіпажу та військово-морської репутації, завдяки знищенню «Москви» рф втратила можливість прикривати свої окупаційні сили на півдні України.
Саме тому на острові Зміїний окупанти методично намагаються розмістити дивізіон ЗРК, хоча їхні спроби стабільно перетворюються на повторення Чорнобаївки.
Трохи раніше в порту Бердянська згорів великий десантний корабель «Саратов», а «Новочеркаськ» та «Цезарь Куников» отримали значні пошкодження. До цих втрат треба додати патрульні катери сучасного проєкту 03160 «Раптор» та десантний катер проєкту 11770 «Серна».
Хоча в історії з потопленням «Москви» найбільш дивує те, що нинішнє вторгнення рф до України не має морського театру військових дій. Але ворог систематично втрачає у кораблях і катерах.
Звичайно ж, головна перемога української зброї ще попереду, але вже зараз ми бачимо, що маємо дієздатну армію і міцний тил. Наші оборонці і командування показали вміння воювати і захищати свою державу.
Практично повністю знищено «елітних» рязанських та псковських десантників, сильно пошарпано кантемирівську і таманську дивізії, «кадировські головорізи» мало не в перші дні війни втекли назад до Чечні.
Сили оборони відбили Київську, Сумську та Чернігівську області, зараз стримують атаки ворога на сході та півдні та вже готові перейти до контрнаступу.
Отож, віримо у повну перемогу. Вона буде за нами!
