Робоча група ВР з врегулювання конституційної кризи напрацювала законопроєкт про діяльність Конституційного суду України. Про це сказав глава комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, глава робочої групи Денис Монастирський, передає УНН і Укрінформ.
«Ми напрацювали три блоки питань, по ним було напрацьовано чотири законопроєкти», — сказав Монастирський.
Депутат пояснив, що перший блок питань стосувався відновлення відповідальності за брехню у декларації, другий – щодо відновлення повноважень НАЗК.
«Третій законопроект буквально щойно зареєстрований — стосується третього блоку питань, а саме діяльності Конституційного суду України — так званий закон про конституційну процедуру. Ми розуміємо, що його Верховна Рада розгляне вже наступного року, тому що зараз є велика перерва в роботі парламенту», — оголосив нардеп.
За його словами, законопроєкт скоріш за все «буде проходити два читання, оскільки він великий, масштабний і потребуватиме серйозної роботи всіх фракцій і профільного комітету».
Заступник керівника робочої групи ВР Ольга Совгиря зазначила, що законопроєкт є «своєрідним кодексом конституційного судочинства». Він передбачає, що КСУухвалюватиме рішення двома третинами від свого складу — це 12 суддів. На сьогодні рішення можуть ухвалювати 10 суддів.
Крім цього, як розповіла депутат, законопроєкт передбачає, що КСУ розглядатиме справи в основному у формі усного провадження, що забезпечить прозорість ухвалення рішень.
У документі також передбачено, що на формування порядку денного КСУ може впливати не лише голова суду, а й самі судді, а розподіл справ між суддями має відбуватися автоматизовано.
Законопроєкт «Про конституційну процедуру», розроблений робочою групою нардепів, зареєстрували в Раді під номером 4533.
Раніше представники робочої групи констатували, що після ухвалення парламентом рішень про НАЗК їм залишається опрацювати лише третій блок питань після суперечливого рішення КСУ від 27 жовтня — щодо удосконалення діяльності суду.
Конституційна криза в Україні
27 жовтня КСУ за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за недостовірне декларування. Також КСУ визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції з перевірки декларацій та виявлення конфлікту інтересів.
25 листопада президент Володимир Зеленський звернувся до Венеціанської комісії з проханням оцінити конституційну ситуацію, викликану рішенням КСУ.
Венеціанська комісія розкритикувала зазначене рішення КСУ і порадила зберегти систему електронного декларування чиновниками своїх активів. Комісія підготувала для Верховної Ради шість пропозицій для вирішення кризи.
Також Венеціанська комісія підготувала 10 рекомендацій для внесення змін до закону про КСУ.
Аналіз «конституційного капеця» від Chas News читайте тут.
