Венеційська комісія разом з Генеральним управлінням з прав людини і верховенства права (DGI) Ради Європи оприлюднили Терміновий спільний висновок про законодавчу ситуацію з механізмами протидії корупції у відповідності з рішенням Конституційного суду України № 13-р/2020 від 27 жовтня. Цей документ, як стверджує комісія на своєму сайті, вона представить на схвалення 11 грудня під час пленарного засідання.
Висновок опубліковано на сайті Венеційської комісії.
Автори документу зазначають, що боротьба з корупцією є важливим елементом держави, але попри це відзначають роль поваги до Конституції. «Вони йдуть пліч о пліч. Парламент і виконавча влада повинні поважати роль Конституційного Суду як зберігача Конституції і повинні виконувати його рішення», — йдеться у рішенні.
«Венеційська комісія визнає, що рішення № 13-р/2020 Конституційного суду України не має чіткої аргументації і твердої основи в міжнародному праві», — наголошують автори документу. Вони також вказує, що рішення КСУ могло мати серйозний процесуальний недолік — невирішений конфлікт інтересів деяких сторін.
«Це викликає жаль не тільки через негативний вплив на боротьбу з корупцією в Україні, а й тому, що такі рішення підривають суспільну довіру до конституційного правосуддя в цілому», — додали експерти комісії.
«Тим не менше, роль Конституційного суду повинна дотримуватися», — вважають експерти. На їхню думку, Верховній раді слід виконувати це рішення, інтерпретуючи його в світлі конституційних основ держави і міжнародних стандартів. Зокрема, експерти наполягають на важливості збереження обов’язку посадових осіб (в тому числі суддів судів загальної юрисдикції та КСУ) представляти фінансові декларації, мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, а також передбачити в законі відповідні санкції за свідому фальсифікацію декларацій.
Автори документа рекомендують парламенту відновити відповідальність за повідомлення неправдивих відомостей. Законом, однак, вказують експерти, можуть бути передбачені різні санкції в залежності від тяжкості скоєного.
Венеційська комісія рекомендувала відновити скасовану КСУ статтю, яка передбачала покарання у вигляді позбавлення волі за недостовірне декларування.
«Створювати чи ні спеціальний правовий механізм перевірки декларацій суддів — це не приписується міжнародним стандартам. І попередня модель (в Україні — Прим. ред.), коли декларації держслужбовців перевірялися одним органом, є широко поширеною в регіоні», — заявили у Венеційській комісії.
При цьому члени комісії констатували, що Конституція України не вказує, який орган повинен перевіряти декларації держслужбовців.
Автори висновків зазначають, що КСУ у своєму рішенні від 27 жовтня 2020 року вважає, що перевірка декларацій суддів здійснює на них тиск.
«Цей аргумент, однак, не веде до необхідності припинення нині існуючого механізму перевірки декларацій, але, разом з тим, вказує на необхідність забезпечення відповідних гарантій проти зловживань», — вважають експерти.
Серед можливих шляхів реформування механізму перевірки фінансових декларацій суддів у Венеційській комісії пропонують, як один з варіантів, наділити такими повноваженнями Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).
Також Венеційська комісія посилається на досвід Вірменії, де перевіркою декларацій суддів займається створена Парламентом спеціальна комісія.
«КС, як і будь-яка інша державна установа і суд, з одного боку, заслуговує інституційної поваги, але, з іншого боку, повинен поважати свої власні процедури і заради конституційної стабільності і правової визначеності, повинен ухвалювати рішення, які загалом відповідають власній судовій практиці», — підкреслюють автори висновку.
Проте, вважають у ВК, конституційна роль КСУ повинна дотримуватися, і Верховна Рада повинна виконати рішення, зберігаючи громадські інтереси, такі як боротьба з корупцією, зокрема і в судовій системі.
«Важливо зберегти обов'язок державних посадових осіб (включно з суддями звичайних судів і КС) подавати фінансові декларації, щоб мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, і передбачити в законі відповідні санкції для цих державних службовців, включаючи суддів і прокурорів, які представляють завідомо неправдиві дані або не подають декларації взагалі», — пишуть експерти у висновку.
Венеційська комісія пропонує Верховній Раді розглянути наступні рішення:
- щодо статті 366-1 Кримінального кодексу, визнаної КСУ недійсною, кримінальна відповідальність за подачу завідомо неправдивих даних/неподання декларації слід відновити, але закон може детальніше вказати санкції, що відповідають ступені кримінальної відповідальності, зі збереженням, наприклад, покарання у вигляді тюремного ув'язнення для випадків вище певного порогу і в разі таких дій з наміром;
- щодо повноважень Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) перевіряти декларації, всі свої повноваження щодо державних посадових осіб, крім суддів, можуть бути відновлені, оскільки на них не впливають доводи Конституційного Суду у своєму рішенні;
- щодо повноважень НАЗК стосовно суддів, можуть бути передбачені додаткові гарантії, а саме внесено в закон для захисту від можливих зловживань:
- незалежність НАЗК на практиці і громадський контроль за його діяльністю повинні бути поліпшені відповідно до рекомендацій GRECO;
- деякі слідчі повноваження НАЗК можуть бути сформульовані більш точно і в вузькому сенсі, або спеціальні виключення і процесуальні гарантії в відношенні можуть бути призначені судді;
- щоб захистити суддів від можливих зловживань з боку НАЗК, закон може передбачати для нагляду за діяльністю НАБУ щодо суддів або у формі механізму розгляду скарг або в формі регулярних звітів НАЗК відповідний судовий орган.
Передісторія
Chas News повідомляв, що 27 жовтня Конституційний Суд України визнав неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування. На це у ЄС заявили, що через рішення КСУ Європейський Союз може призупинити безвіз для України.
29 жовтня посли G7 засудили рішення КСУ щодо скасування антикорупційних реформ. Дипломати зазначили, що «Україна не повинна повертатися в минуле».
Президент України Володимир Зеленський запевнив, що система електронного декларування працюватиме. За його словами, незабаром до Верховної Ради подадуть відповідні законопроєкти.
30 жовтня Зеленський вніс до Верховної Ради відповідний законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного Суду, визнати його рішення про декларування «нікчемним» і без правових наслідків та скасувати відповідні зміни до ЗУ «Про запобігання корупції».
Водночас очільник НАЗК Олександр Новіков заявив, що КСУ планує скасувати Вищий антикорупційний суд, закон про мову і земельну реформу, тому його необхідно реформувати.
На екстреному засіданні Кабмін зобов'язав НАЗК відновити доступ до електронних декларацій.
Водночас слідчий Державного бюро розслідувань викликав голову Конституційного Суду України Олександра Тупицького на допит 2 листопада.
Раніше ми писали, що у очільника КСУ знайшли незадекларований маєток під Києвом.
Зеленський закликав Верховну Раду України не розглядати ініційований ним законопроект для перезавантаження КСУ до висновків Венеціанської комісії.
25 листопада Зеленський звернувся до Венеційської комісії з проханням за прискореною процедурою надати висновок про стан українського антикорупційного законодавства після рішення КС. Зеленський попросив Венеціанську комісію оцінити стан антикорупційної системи в Україні після рішення КСУ щодо відповідальності за недостовірне декларування. Також Зеленський попросив оцінити, чи дотримувався КСУ всіх вимог, коли приймав своє рішення.
На початку грудня Венеційська комісія оголосила про намір розглянути законопроекти Зеленського про перезавантаження КСУ.
3 грудня судді КСУ провели онлайн-зустріч з Венеційською комісією.
Пізніше в Офісі президента заявляли, що Венеційська комісія може надати висновок до 10 грудня.
