Рада ООН з прав людини, що засідає в Женеві, схвалила зусилля влади Білорусі в дотриманні прав людини. Білоруська делегація представила членам Ради свою Періодичну доповідь про дотримання прав людини в Республіці Білорусь. Всі держави — члени Ради ООН з прав людини представляють такі доповіді кожні п'ять років.
«Радіо Свобода» наводить також оцінку обговорення доповіді неурядовою правозахисною організацією UN Watch. Вона заснована в 1993 році для перевірки відповідності рішень правозахисних органів ООН принципам Статуту цього найбільшого міжнародного форуму.
UN Watch, будучи неурядовою організацією, наділена спеціальним консультативним статусом при економічній і соціальній раді ООН і має асоційоване членство в Департаменті громадської інформації ООН.
За даними UN Watch, 51 з 92 держав-учасників Ради з прав людини (55 відсотків) вітали досягнення Білорусі в галузі прав людини.
Серед тих, хто схвалили дії режиму Лукашенка — 36 держав, які традиційно підтримують репресивні режими, і ще 15 держав, які визнали за можливе дати позитивну оцінку деяким досягненням білоруської влади.
«У той час, коли режим Лукашенко жорстко придушує протести громадян, не згодних з офіційними результатами президентських виборів, б'є жінок на вулицях і кидає всіх опозиційних лідерів за грати або змушує їх покинути країну, вищий правозахисний орган ООН не повинен ставати форумом фальшивого звеличення гнобителів», — заявила Хілель Нойер, виконавчий директор незалежної правозахисної організації UN Watch, що базується в Женеві.
Проте, Нойер привітала той факт, що принаймні 41 держава, користуючись своїм правом на короткий виступ, висловила реальну оцінку стану дотримання прав людини в Білорусі.
Прикметно, що раніше, 18 вересня, країни-члени Ради з прав людини ООН ухвалили резолюцію, яка засуджує ситуацію з дотриманням прав людини в Білорусі, й закликали владу країни вжити заходів для врегулювання ситуації, повідомляє DW із посиланням на інформагенцію «Інтерфакс».
Білоруська влада фальсифікувала вибори та систематично порушувала права людини — доповідь ОБСЄ
У звіті ОБСЄ про ситуацію в Білорусі до і після президентських виборів 9 серпня зазначено, що є «переконливі докази» того, що результати голосування були сфальсифіковані і що «білоруські силовики систематично порушували права людини у відповідь на мирні демонстрації та протести».
58-сторінковий звіт австрійського професора міжнародного права Вольфганга Бенедека буде представлений Постійній раді ОБСЄ 5 листопада. У документі, який зачитали кореспонденту «Радіо Свобода» Рікарду Юзвяку, йдеться про те, що президентські вибори в Білорусі не були ні прозорими, ані вільними та чесними.
Доповідач зазначає, що порушення прав людини в Білорусі в передвиборчий та післявиборчий період були масовими і систематичними й «були доведені без сумніву». «Особливо турбує те, що добре задокументовані випадки катувань та жорстокого поводження з політичними дисидентами ще не призвели до притягнення до кримінальної відповідальності», — зазначено в документі. Автори додають, що це підтверджує твердження про загальну безкарність через відсутність справедливого судового розгляду у політичних справах.
Звіт про ситуацію в Білорусі з'явився після того, як 17 вересня 2020 року 17 держав-учасниць ОБСЄ запустили так званий «московський механізм» для розгляду заявлених порушень прав людини в Білорусі. Механізм дозволяє групі з десяти або більше держав-учасниць ОБСЄ створити експертну місію для вивчення загроз правам людини в країнах-членах.
Бенедек, який був автором доповіді ОБСЄ про передбачувані порушення прав людини в Чечні у 2018 році, незабаром після цього був призначений доповідачем з Білорусі, але йому було відмовлено у візі для поїздки до Білорусі.
Його 65 рекомендацій білоруській владі у звіті включають скасування офіційних результатів голосування 9 серпня та організацію нових виборів відповідно до міжнародних стандартів, а також звільнення політичних в'язнів та журналістів.
У звіті також рекомендується, щоб міжнародне співтовариство, «де це можливо, притягало до відповідальності осіб, відповідальних за катування та жорстоке поводження з білоруських сил безпеки», а також створити незалежний міжнародний орган, який «розслідує порушення прав людини в контексті президентських виборів».
231 особа — підозрювані у кримінальній справі за недільний марш
Як повідомляє «Радіо Свобода», Слідчий комітет Білорусі заявив, що 231 особа стала підозрюваною за статтею 342 Кримінального кодексу РБ після маршу 1 листопада. Вона стосується організації та підготовки дій, які грубо порушують громадський порядок.
Традиційний марш пенсіонерів у Мінську 2 листопада — без затримань
2 листопада люди пенсійного віку протестували в центрі Мінська — вже традиційно щопонеділка. Як повідомляє «Радіо Свобода», більше тисячі людей взяли участь у Марші мудрості. Від Червоної церкви вони пройшли проспектом Незалежності до площі Якуба Коласа. До пенсіонерів приєднались лікарі.
Акція протесту пройшла без будь-яких перешкод з боку міліції та без затримань, як минулого разу — 26 жовтня.
Жінки роздавали осінні квіти пенсіонерам. Поліція знімала марш на відео.
В руках людей були квіти, повітряні кульки, плакати, біло-червоно-білі прапори. Учасники скандували: «Наші онуки найкращі», «Новий рік без Лукаша», «Не забудемо, не пробачимо», «Лукашенка в автозак».
Попередній марш пенсіонерів відбувся 26 жовтня і зібрав кілька тисяч людей. Сили безпеки не заважали руху колони.
Керівництво Мінського електротехнічного заводу звільнило 25 страйкарів
25 осіб, які брали участь у страйку, звільнені з Мінського електротехнічного заводу. Про це повідомляє «Радіо Свобода» із посиланням на коментар БелаПАН колишнього провідного інженера підприємства Віталія Чичмару.
«Мене також сьогодні звільнили. У мене більше 20 років досвіду роботи в компанії. Про звільнення я дізнався під час відпустки. Офіційна причина — шкода підприємству, неофіційно — моя позиція щодо страйку, щодо того, що відбувається в країні», — сказав Чичмаров.
Після закінчення дії ультиматуму Тихановської 26 та 27 жовтня деякі працівники METZ страйкували.
Раніше генеральний директор METZ видав наказ про заборону страйків, мітингів та мітингів на підприємстві.
Після виборів працівники електростанції провели мітинги, під час яких висловили незгоду з результатами, оголошеними владою, і вимагали припинення насильства силовиків щодо громадян.
11 серпня на підприємстві відбувся стихійний мітинг за участю близько 150 осіб.
Передісторія
Протести в Білорусі тривають вже 84 дні. Внаслідок дій силовиків загинуло чотири демонстранти, понад 1500 поранено або сильно побито, затримано понад 16300 осіб. Влада порушила майже 700 кримінальних справ.
Білоруси протестують проти фальсифікацій та беззаконня на виборах, вимагають відставки Лукашенка та проведення вільних виборів.
Масові демонстрації проходять у столиці протягом 12 тижнів поспіль з моменту спірних виборів, посилюючи тиск на Лукашенка, який відкидає звинувачення в фальсифікації виборів і заявляє, що не має наміру відмовлятись від влади.
Нагадуємо, 23 вересня Лукашенко таємно провів церемонію «інавгурації». Після цього білоруська опозиція закликала до безстрокової акції непокори Лукашенку. Країни Балтії розширили санкційний список громадян Білорусі, причетних до фальсифікації виборів та придушення мирних протестів.
Chas News повідомляв, що 13 жовтня Світлана Тихановська оголосила ультиматум Лукашенку. Вона дала йому 13 днів, щоб він оголосив про відхід з поста президента, зупинив на вулиці насильство та звільнив політв'язнів.
Раніше ми писали, що Світлану Тихановську, Марію Колесникову та Вероніку Цепкало висунули на Нобелівську премію миру.
