Десятки тисяч прихильників опозиції пройшли ходою столицею Вірменії із закликом до прем'єр-міністра країни подати у відставку через спосіб врегулювання конфлікту з Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху.
В суботу на площі Свободи в Єревані представники опозиції зажадали відставки прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, вважаючи його відповідальним за біди, пов’язані з 44-денної війною в Нагірному Карабасі. Йому дали час до полудня 8 грудня, щоб добровільно піти з посади, погрожуючи протестами по всій країні.
Як повідомляє The Guardian, опозиційні партії Вірменії попередили політика, що громадяни почнуть акти громадянської непокори, якщо він не подасть у відставку до полудня у вівторок.
Пашинян відмовився піти з посади, захищаючи мирну угоду як болючий, але необхідний крок, який не дозволив Азербайджану захопити весь Нагірний Карабах.
Понад 20 000 протестуючих зібралися в Єревані в суботу, скандуючи: «Нікол, ти зрадник!» й «Ніколь, іди геть!», а потім рушили до офіційної резиденції прем’єр-міністра.
«Зараз місце прем'єр-міністра Вірменії займає політичний труп», — заявив на мітингу лідер опозиційної партії «Вітчизна», колишній глава Служби національної безпеки Артур Ванецян.
Кілька священиків Вірменської апостольської церкви приєдналися до протесту, засудивши Пашиняна за те, що він дозволив Азербайджану захопити деякі святі місця.
Вірменські опозиційні лідери вважають Пашиняна відповідальним за те, що він не встиг домовитись про попереднє припинення бойових дій на умовах, які могли б бути більш вигідними для Вірменії. Однак вони підкреслили, що опозиція не наполягала на скасуванні мирної угоди.
Політик-ветеран Вазген Манукян, якого 17 опозиційних партій висунули своїм кандидатом на посаду прем'єр-міністра, заявив на суботньому мітингу, що його перехідний уряд намагатиметься переглянути деякі аспекти мирної угоди 10 листопада.
71-річний Манукян обіймав посаду прем'єр-міністра в 1990-91 рр., воли Вірменія входила до складу Радянського Союзу, а згодом займав пост міністра оборони під час війни.
Опозиція Вірменії побоюється війни з Туреччиною в разі відмови від угоди щодо Карабаху
Опозиція Вірменії не буде відмовлятися від угоди про припинення бойових дій в Нагірному Карабаху, побоюючись війни з Туреччиною і конфлікту з Росією. Про це заявив опозиційний політик Вазген Манукян на суботньому мітингу опозиції, пише DW.
Кандидат в прем’єр-міністри Вірменії назвав РФ головним союзником, а з приводу Туреччини заявив про відсутність «спільних інтересів». Він також наголосив на необхідності відновлення формату Мінської групи ОБСЄ з врегулювання нагірно-карабахського конфлікту.
«Пункти цієї угоди (про припинення бойових дій в Нагірному Карабаху — ред.) потребують коментарів. Тимчасовий уряд повинен працювати, щоб реалізувати цю угоду на благо Вірменії», — заявив політик.
Напередодні глави делегацій країн-співголів Мінської групи ОБСЄ від США, Франції та Росії в черговий раз закликали Вірменію і Азербайджан продовжувати в повному обсязі виконувати свої зобов’язання про припинення військових дій в Нагірному Карабасі.
Ердоган відповів Франції щодо Карабаху: «якщо так любите вірменів — віддайте їм Марсель»
3 грудня Національна асамблея Франції — нижня палата парламенту — схвалила резолюцію, що закликає визнати Нагірний Карабах та подбати про захист цивільного населення.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган порадив Франції «передати вірменам Марсель» у відповідь на другу резолюцію парламенту Франції, яка закликає визнати Карабах.
Про це повідомляє турецьке агентство Anadolu.
Політик заявив, що після схвалення Національною асамблеєю резолюції, яка закликає визнати Нагірний Карабах, Франція «остаточно втратила довіру» як посередник у врегулюванні конфлікту.
Він додав, що Франція також визнавала територію окупованою, але тепер «пішла іншим шляхом».
Перед цим 25 листопада Сенат Франції схвалив схожу резолюцію із закликом «визнати Нагірно-Карабахську Республіку і перетворити це визнання в інструмент переговорів з метою встановлення міцного миру».
В МЗС Франції водночас заявили, що країна не планує визнавати Нагірний Карабах.
Франція, разом із США та Росією, є учасницею Мінської групи ОБСЄ, що опікується врегулюванням конфлікту у Карабаху.
Передісторія
Нова війна в Нагірному Карабасі почалася 27 вересня.
Нагірний Карабах знаходиться в межах Азербайджану, але знаходиться під контролем етнічних вірменських сил, підтриманих Вірменією, з часу закінчення там сепаратистської війни в 1994 році. Цей конфлікт залишив у вірменських руках не лише сам Нагірний Карабах, але й великі частини навколишніх земель.
Після шести тижнів запеклих боїв, що закінчились мирною угодою від 10 листопада, азербайджанська армія повернула собі землі, які вірменські війська утримували більше чверті століття.
За 44 дні бойових дій, що розпочались 27 вересня, азербайджанські війська розбили вірменські сили і вклинилися вглиб Нагірного Карабаху, змусивши Вірменію прийняти мирну угоду від 10 листопада, яка повернула значну частину сепаратистського регіону в Азербайджан. Він також зобов'язав Вірменію передати усі райони, які вона тримала за межами Нагірного Карабаху.
Азербайджан завершив повернення цих територій у вівторок, коли захопив регіон Лачин, розташований між Нагірним Карабахом та Вірменією. Азербайджан відсвяткував закінчення бойових дій як національний тріумф, і президент Алієв встановив нове національне свято 8 листопада, яке називається Днем Перемоги, на ознаменування цієї події.
Як ми писали раніше, Азербайджан у четвер оприлюднив інформацію про свої військові втрати від останніх бойових дій.
Росія розгорнула майже 2000 миротворців на строк принаймні п'ять років для моніторингу мирної угоди та сприяння поверненню біженців. Російські війська також забезпечать безпечний транзит між Нагірним Карабахом та Вірменією через область Лачин.
Україна не визнала «миротворцями» російських військових у Карабасі. Український дипломат сумнівається в ефективності «миротворчої» місії РФ на півдні Кавказу.
