Угорщина попросила ОБСЄ направити місію на Закарпаття через обшуки СБУ і «образу угорської громади»
Agencia de Noticias ANDES

Глава МЗС Угорщини Петер Сіярто попросив ОБСЄ направити на Закарпаття місію через обшуки СБУ у діячів одного із місцевих благодійних фондів.

Про це політик написав на своїй сторінці у Facebook після розмови з Гентом Чакаєм, в.о. міністра закордонних справ Албанії, яка цього річ головує в ОБСЄ.

Після зустрічі НАТО я домовився по телефону з моїм другом Гентом Какаєм, міністром закордонних справ Албанії, який наразі обіймає посаду президента ОБСЄ. Я попросив його направити спеціальну моніторингову місію ОБСЄ в Україні в Закарпатську область та розслідувати вчорашню образу на адресу угорської громади

Він зазначив, що спостерігачі вже поінформовані про те, що сталося вчора на місці, і зв'язуються з представниками угорців із Закарпаття.

Історія конфлікту

Сіярто вже не вперше виступає за спостережну місію ОБСЄ на Закарпатті. Зокрема, у 2017 році Угорщина на тлі суперечок довкола закону про освіту закликала ОБСЄ направити постійну місію ОБСЄ в Закарпатську область через «напруженість» в регіоні. Потім угорці неодноразово повторювали ці заклики.

Раніше СБУ провела на Закарпатті обшуки у функціонерів одного із місцевих благодійних фондів, перевіряючи інформацію про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету.

Будапешт відразу відреагував, заявивши протест МЗС України та викликавши посла України в Угорщині.

Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що «на жаль, в Україні і надалі основною політикою уряду залишається політика залякування угорської громади та антиугорськість».

1 грудня на тлі нового витка напруги між Україною та Угорщиною до українського МЗС викликали угорського посла Іштвана Ійдярто.

27 жовтня Україна заборонила в'їзд двом угорським високопосадовцям через втручання у наші вибори.

24 листопада в Україну не пустили уповноваженого угорського міністра, відповідального за Закарпаття.

Бюджет Євросоюзу заблокували Угорщина та Польща через розбіжності у принципах розподілу коштів