404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Вірменія просить Путіна допомогти забезпечити безпеку у країні
kremlin.ru

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян у листі попросив президента Росії Володимира Путіна допомогти «забезпечити безпеку» у країні.

 Про це повідомляє пресслужба МЗС Вірменії.

«31 жовтня прем'єр-міністр РВ (Республіки Вірменія — Прим. ред.) Нікол Пашинян надіслав листа президентові РФ Володимиру Путіну, в якому досконально представив ситуацію, що склалася в результаті  азербайджано-турецької військової агресії проти Нагірного Карабаху, і виклики, що виникли у зв'язку з нею», — йдеться у повідомленні відомства.

Пашинян розповів у листі про обставини перекидання іноземних озброєних терористів із Близького Сходу та про їхню участь в бойових діях проти Нагірного Карабаху.

Прем’єр-міністр просить президента РФ негайно провести консультації та визначити, як Росія може допомогти Вірменії. 29 серпня 1997 року Вірменія та Росія підписали «Договір про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу».

У другій статі йдеться, що сторони тісно взаємодіятимуть для захисту суверенітету та територіальної цілісності, а також щоб забезпечити безпеку Росії та Вірменії. Ознайомитись з текстом документа можна тут. 

Передісторія

27 вересня Міноборони Азербайджану заявило про початок військової операції на всій лінії зіткнення в зоні карабаського конфлікту. Зі свого боку, прем’єр Вірменії Нікол Пашинян заявив про напад на невизнану Нагірно-Карабахську республіку з боку Азербайджану.

9 жовтня за посередництва РФ Вірменія та Азербайджан домовилися про перемир'я в Нагірному Карабасі. Договір набув чинності о 12:00 10 жовтня за місцевим часом. Проте після цього обидві сторони звинуватили одна одну у нових атаках, порушуючи тижневе перемир'я.

Вірменія і Азербайджан домовилися про гуманітарне перемиря в районі Нагірного Карабаху з 00:00 18 жовтня.

Chas News повідомляв, що очільники МЗС Вірменії та Азербайджану обговорили Нагірний Карабах з держсекретарем США. 

Алієв визнав, що турецькі винищувачі присутні в Азербайджані. Нібито не для участі у війні