7 жовтня народні депутати планують відправити у відставку голову Верховної Ради Дмитра Разумкова. Немає жодних сумнівів, що їм це вдасться — Рахункова палата надала необхідні матеріали, голоси і бажання теж є.
UPD. Верховна Рада проголосувала за відставку Дмитра Разумкова
Разумков стане першим в історії парламентаризму незалежної України головою, якого звільнить його ж партія. За іронією долі, саме він був одним з творців успіху цієї політичної сили.
Chas News пояснює, чому ситуація зі звільненням спікера може призвести до узурпації влади
Спершу Разумков працював політтехнологом у штабі Володимира Зеленського, пізніше — «Слуги народу». Саме йому доручили почесну місію очолити виборчий список, другим став Руслан Стефанчук. Певний час саме Разумков очолював партію «Слуга народу», змінивши на цій посаді Івана Баканова, який очолив Службу безпеки України.
До моменту обрання спікером Ради Разумков виконував роль головного комунікатора та тлумача дій і бажань вчорашніх гумористів, яким виборець надав владні повноваження. Цікаво, що за два роки головування спікер виявився мало не єдиним із «Зе команди», хто не втрапив до жодного скандалу.
P.S. Ми у реакції згадали лише пафосний ролик про початок роботи Ради, який викликав хвилю жартів.
Починаємо працюватиПочинаємо працювати!
Posted by Дмитро Разумков on Sunday, January 31, 2021
Відповідно до Конституції України, голова Верховної Ради є не лише керівником законодавчого органу, а й другою людиною у країні після президента. В разі дострокового припинення повноважень глави держави його функції автоматично перекладаються на спікера.
Нагадуємо, після відсторонення Віктора Януковича в. о президента став Олександр Турчинов. Тому Зеленському та його оточенню варто добре прорахувати варіанти, кому дістанеться керівництво країною «на випадок чогось».
Разумков хоч і був своїм, але мав «особисту думку», що відрізнялася від позиції Банкової. Голосування за закон про олігархів — яскравий приклад того. Політик не підтримував деякі рішення РНБОУ щодо санкцій проти українських політиків та їхніх активів.
Лояльний голова парламенту читатиме регламент та вестиме засідання в потрібному руслі. Крім того, йому належить право надавати слово для виступів народним депутатам.
Змінивши голову Ради, Зеленський отримає повний карт-бланш для того, щоб побудувати країну мрії. Хоча й раніше у нього не було жодних перепон це зробити. Політичне керівництво на Банковій вже має контроль за правоохоронними органами в особі лояльного міністра Дениса Монастирського. Сектор безпеки та оборони й так належить до конституційних повноважень президента. Тепер ще матиме свого, слухняного, голову парламенту. Взяти під контроль судову систему поки не вдалося, але коли маєш у своєму розпорядженні парламентську більшість і лояльне керівництво, це лише питання часу.
Подібна концентрація влади була лише у вже згаданого Януковича, але про настільки ручний парламент він міг лише мріяти.
Кадрова політика чинної української влади давно не піддається логічному поясненню та систематизації. Від колишньої «дрім-тім» Зеленського поруч з ним не залишилося нікого. За два роки вже замінено на інших голову Офісу президента Андрія Богдана, генерального прокурора Руслана Рябошапку, секретаря Ради нацбезпеки та оборони Олександра Данилюка, прем'єр-міністра Олексія Гончарука. Оточенню президента вдалося дотиснути непотоплюваного вічного главу МВС Арсена Авакова, замінивши його своїм народним депутатом Денисом Монастирським.
З огляду на такі стрімкі кадрові ротації владі буде дуже важко знайти охочих працювати у своїй команді. Місце спікера, до речі, може дістатись Руслану Стефанчуку, який зараз є першим віцеспікером.
А от Разумкову хочеться нагадати, що у вітчизняній політиці вже були успішні кейси, коли державний діяч змінював крісло спікера на крісло прем'єр-міністра. Володимир Гройсман та Арсеній Яценюк — яскраві приклади цього.