Уряд Норвегії повідомив, що передає Україні понад 100 переносних зенітно-ракетних комплексів Mistral. Тамтешній міністр оборони вважає, що війна може бути тривалою, тому потрібно допомогти з протиповітряною обороною.
Раніше президент Володимир Зеленський звертався до Норвегії з проханням розглянути можливість передачі комплексу протиповітряної оборони NASAMS та протикорабельних ракет NSM. На сьогодні це питання ще опрацьовують.
ПЗРК Mistral — це трохи не те, про що просив український президент, але зараз будь-яка допомога подібною зброєю дуже доречна.
Mistral є продуктом європейського лідера аерокосмічних та оборонних технологій компанії MBDA — спільного підприємства французького Airbus, британського BAE Systems та італійського Leonardo.
Назва Mistral, яка означає «сильний холодний вітер на середземноморському узбережжі», є доволі популярною у європейських виробників озброєнь, зокрема Франції. Саме Франція будувала універсальний десантний корабель-вертольотоносець типу Mistral для рф. Але через анексію Криму та вторгнення на Донбас контракт розірвали зі скандалом.
Ракета ПЗРК Mistral має вагу близько 20 кг, швидкість понад 800 м/с та ефективну дальність до 6 км. Для ракет нового покоління цей показник становить 7,5 км. Працює за принципом «вистрілив і забув», тобто політ ракети не потрібно супроводжувати і коригувати після наведення і пуску. З огляду на технічні параметри, є системою ближнього радіусу дії.
Але треба зауважити, що Mistral не є класичним переносним комплексом, як то вже відомий українцям Stinger чи «Стріла». Це, скоріше, мобільна установка, для користування якою потрібен спеціальний станок чи бойовий модуль. Тому про постріл, так би мовити, «з рук» точно не йдеться. Ймовірно, уряд Норвегії передаватиме їх разом з пусковими установками або нам доведеться шукати відповідні шасі для розміщення комплексів. За останні роки дані ПЗРК вже придбали міністерства оборони Сербії, Грузії, Філіппін та Естонії.
Ще одним новим ПЗРК, що допоможе бити російських окупантів, є британський LMM Martlet виробництва компанії Thales Air Defence. Саме ця компанія виробляє вже добре відомі комплекси Starstreak. Власне, Martlet («ластівка» у перекладі з французької) є переносною версією комплексу Starstreak. Ракета разом з пусковою установкою має вагу 14 кг, розвиває надзвукову швидкість та дозволяє вражати цілі на відстані до 7 км.
Уряди Франції та Італії вже надали Україні протитанкові ракетні комплекси MILAN-2 (Missile d´infanterie léger antichar). Кількість не вказують. MILAN-2 (на головній фото) є керованою ракетою класу «земля-земля», пуск якої відбувається зі станка, як у вітчизняної «Стугна-П», але тут оператор знаходиться безпосередньо біля установки.
Вперше комплекс надійшов на озброєння ще в 1972 році і до сьогодні є одним з найбільш поширених ПТРК у світі. Не дивлячись на свій вік, знаходиться на озброєнні у 40 арміях світу.
ПТРК MILAN має дальність враження до 3 км, у «Стугни-П» цей показник — 5 км вдень і 3 км в темну частину доби. У вигляді військової допомоги ці ПТРК надавалися Іракському Курдистану, що примітно, від уряду ФРН. Сьогодні ж канцлер Німеччини Олаф Шольц демонструє систематичну невпевненість щодо поставок зброї до України. Але вже відомо, що німецькі артилерійські установки все ж потраплять до українських оборонців. Йдеться про Panzerhaubitze 2000 (PzH 2000), які уряд Нідерландів вже виділив як військову допомогу. Своєю чергою, німецьке керівництво погодилося на поставку боєприпасів для них.
Самохідна артилерійська установка PzH 2000 є найсучаснішим продуктом компанії KMW, що також відома своїми танками Leopard. 155-міліметрова гармата здатна вражати цілі на відстані 54 км, має автоматичне заряджання боєприпасів, запас яких становить 60 штук. Швидкість стрільби — 10 пострілів на хвилину або чергами по три постріли на 10 секунд. PzH 2000 має 57 т ваги та здатна переміщати снаряди зі швидкістю до 60 км/год.
Уряд Канади повідомив про передачу Україні броньованих машин. Йдеться про повнопривідні дизельні Senator APC виробництва канадської компанії Roshel. Ці автомобілі можна обладнати бронею найвищого класу захисту за стандартами НАТО, а на борту передбачене розміщення до 12 осіб десанту.
Поставки бронетранспортерів Coyote та Bison виробництва американської компанії General Dynamics Land Systems ще обговорюються.
