Від початку листопада до повідомлень американської чи британської розвідки щодо високої вірогідності військового вторгнення РФ до України вже звикли, як до прогнозів погоди чи свіжої статистики по коронавірусу.
Нові дані з'являються майже щодня. Але якщо під час накопичення російських військ у квітні 2021 року українська влада зайняла більш-менш конструктивну та зрозумілу позицію, те, що відбувається зараз, мало хто може і хоче пояснити.
Спочатку українське керівництво взагалі не помічало попереджень та не визнавало можливості вторгнення. Кирило Буданов, начальник Головного управління розвідки Міноборони, на початку місяця зазначав, що відомо про чисельність військових. Але, на його думку, це могло бути як «підготовкою до великомасштабного вторгнення», так і спробою «психологічного тиску».
Вже за тиждень ситуація змінилася в інший бік. Той же Буданов в інтерв'ю профільному виданню Military times заявив, що РФ готує атаку на кінець січня - початок лютого 2022 року.
За його даними, напад може включати авіаудари, артилерійські та бронетанкові атаки на східному напрямку, висадку десанту на південному напрямку — Одеса, Маріуполь — та з боку Білорусі. Попередньо ці самі строки називала Ганна Маляр, заступник міністра оборони, в інтерв'ю Times.
Згодом Олексій Резніков, міністр оборони України, в інтерв'ю «Голосу Америки» зауважив, що не вірить у «велику переможну війну РФ над Україною». За його словами, спостереження української та американської розвідок збігаються повністю, але оцінки можуть бути різними. Прикметно, що всі вищезгадані інтерв'ю було дано знаним західним ЗМІ. Вочевидь, з прицілом на міжнародного споживача цієї інформації.
Імперське загострення
Своєю чергою, російська пропагандистська машина вже давно працює на внутрішнього споживача. Наративи про один народ та групу націоналістів, що захопила владу в Україні, доповнюються заявами про можливі провокації з боку київської влади на Донбасі і в акваторіях Чорного та Азовського морів.
«Україна, швидше за все, прагне чергової спроби розпочати силове вирішення власної проблеми. Створити ще одну біду для себе і для всіх у Європі. Домагається цього, швидше за все, під прикриттям тих самих навчань НАТО, кораблів НАТО у Чорному морі, американських, британських солдатів у регіоні, яких стає дедалі більше. І це, звичайно, несамовите видовище. Тому що це спричинить найсерйозніші наслідки», — заявив у програмі «Москва. Кремль. Путін» Дмитро Пєсков, прессекретар президента РФ.
За останні дні російська пропаганда встигла видати гору матеріалів, починаючи від заяв «голів, що говорять» Захара Прилепіна чи Олександра Ходаковського про можливий перебіг бойових дій, закінчуючи фундаментальними статтями Владислава Суркова, головного ідеолога та колишнього куратора «Д/ЛНР». В опублікованій нещодавно ним статті «Куди подівся хаос? Розпаковка стабільності» Сурков написав, що ситуація в Росії стає дедалі більш вибухонебезпечною й потрібно «випустити пару» назовні.
«Протягом століть Російська держава з її суворим і малорухливим політичним інтер'єром зберігалася виключно завдяки невпинному прагненню за власні межі. Вона давно розучилася, а швидше за все, ніколи і не вміла виживати іншим чином. Для Росії постійне розширення не просто одна з ідей, а справжній екзистенціал нашого історичного буття», — пише Сурков.
Вінчає всю цю картину заява Служби зовнішньої розвідки РФ про те, що США та ЄС проводять провокаційну політику, яка зміцнює «почуття вседозволеності та безкарності» у Києва. Так, нинішню ситуацію в Україні вони порівняли з подіями 2008 року в Грузії — окупацією російськими військами Південної Осетії та Абхазії.
Для більшого емоційного забарвлення додаються і жахливі історії про «українських терористів», що начебто діють на території РФ. Так, 23 листопада Федеральна служба безпеки РФ повідомила про затримання у Казані підлітка, який нібито готував напад на школу. Учня до теракту нібито схиляв громадянин України Ярослав Овсюк. За місцем проживання підлітка вилучили пневматичну гвинтівку та матеріали про збройні напади на освітні установи.
100 років неіснуючому СРСР
На початку року дії Володимира Путіна із загострення ситуації на Донбасі мали цілком зрозуміле прагматичне пояснення — завершення будівництва газопроводу «Північний потік-2» і легалізація незаконних формувань в ОРДЛО.
Весняне загострення на кордоні росіяни пояснили небажанням допустити вступ України в НАТО.
Нинішні цілі Росії вкрай важко прогнозувати. Знаючи потяг Путіна до символічних дат, подейкують, що в Кремлі пестують ідею відновлення «Великої держави» саме у 2022 році. Адже у 1922 році був створений СРСР. Нібито наступного року росіяни планують військово-політичне поглинання Білорусі та захоплення частини Лівобережної України з доступом до води Дніпра.
Питання водозабезпечення Кримського півострова не вирішене, альтернатив, крім води з материкової України, не існує.
Ескалація зростає
Chas News вже розповідав, що Путін досі вагається, чи варто йому розпочинати військові дії проти України. Насамперед це стосується гарантій перемоги, адже українська армія давно не схожа на ту, яка намагалася протистояти агресору в 2014 році. В першу чергу завдяки підтримці західних партнерів. Але й утримувати на кордоні 40 батальйонних тактичних груп з артилерією та бронетехнікою — теж досить коштовна для російської економіки забаганка.
23 листопада Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що командування Збройних сил РФ нарощує боєздатність російських окупаційних військ на тимчасово окупованій території Донбасу. Згідно з повідомленням, під контролем 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу ЗС РФ розпочалось масштабне командно-штабне навчання Першого (Донецьк) та Другого (Луганськ) «армійських корпусів». Навчання супроводжуються активізацією російських пропагандистських ЗМІ щодо підготовки чергових фейкових матеріалів із дискредитації підрозділів Об'єднаних сил. Зазначимо, що відновлення 8-ї загальновійськової армії розпочалося в 2017 році. Її штаб знаходиться в Новочеркаську Ростовської області, за 50 км від кордону.
А що українська влада?
Градусу ситуації додають заяви російського керівництва щодо використання Україною на Донбасі високоточної зброї, як то безпілотні ударні комплекси Bayraktar чи протитанкові ракетні комплекси Javelin.
23 листопада нардеп Ігор Копитін («Слуга народу»), член парламентського комітету з питань національної безпеки та розвідки, офіційно підтвердив, що в зоні проведення Операції об'єднаних сил використали ПТРК Javelin, поставлений США Україні в рамках пакета військової допомоги.
«Днями поширилась інформація щодо того, що в зоні ООС використали протитанковий ракетний комплекс Javelin. Так, це правда. Наші воїни використали його під час ведення бою. Поки що не маю права розголошувати, де це відбулося і під час яких обставин, але скажу — попереджаючи будь-які подальші заяви та маніпуляції щодо того, «чи може Україна захищатися, чи це не заборонено», — так, може», — написав Копитін у Facebook.
Загострення напруги у відносинах з Росією збіглося з публікацією Bellingcat розслідування «справи вагнерівців». Нагадаємо, інформацію про «Вагнергейт» «злили» нібито джерела в розвідці, а високопоставлені чиновники Служби безпеки України та ГУР Міноборони скасували операцію, отримавши наказ від особи, яка не мала на це жодних повноважень.
Підкинута журналістці Яніні Соколовій «флешка» з деталями операції затримання на території України бойовиків ПВК «Вагнер» лише додає негативу. Державне бюро розслідувань вже відкрило кримінальне провадження про витік документів щодо діяльності спецслужб. Відзначимо, що до підслідності ДБР не відносяться кримінальні правопорушення щодо сектору безпеки і оборони країни. Контррозвідувальна діяльність є парафією СБУ, від якої ми досі не почули жодних публічних заяв щодо «вагнерівців» чи російської загрози.
З часом можна буде достеменно оцінити, яку роль зіграв Офіс президента в зриві операції. Але на сьогодні все, що відбувається, нагадує «війну всіх проти всіх» задля відбілювання позиції влади. Найбільшої шкоди це завдає українським розвідувальним органам, що піддаються дискредитації. Це все приносить профіт Кремлю.
Втім, свою вигоду з напруженої ситуації отримує і Офіс президента. Адже будь-які протестні настрої і дії опозиції можна буде прирівняти до підривної діяльності агентів Путіна в Україні.
