2 листопада Міністерство внутрішніх справ оголосило у розшук одеського девелопера, співвласника ринків «Привоз» та «7-й кілометр» Володимира Галантерника. У МВС зазначають, що Галантерник 31 серпня цього року зник з поля зору правоохоронців — останній раз його бачили у Харкові. Скоріш за все, зараз бізнесмен не в Україні. (Втім, той факт, що Володимир Галантерник вже давно проживає у Монако, а до України приїздить лише час від часу, і кожного разу ненадовго є «секретом Полішинеля»).
Галантерника підозрюють у порушенні одразу декількох статей Кримінального кодексу: «створення злочинної організації» (ст. 255 ч.1), «привласнення та розтрата майна» (ст. 191 ч.5), «легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом» (ст. 209 ч.3), «зловживання владою або службовим становищем» (ст. 364 ч.2).
Хоча насправді йдеться про одну гучну справу — заволодіння Галантерником комунальною землею за сприяння мера Одеси Геннадія Труханова.
Велика будівельна афера
Вперше Геннадія Труханова, міського голову Одеси, пробували відправити за ґрати по «справі Краяна». Але не вийшло — суд закрив справу.
Потім Труханова намагалися притягнути до відповідальності за незадеклароване майно на суму 16 млн грн. Втім, Вищий антикорупційний суд цю справу також закрив.
Зараз Труханова намагаються посадити вчергове — за участь у злочинному угрупованні, яке, за версією звинувачення, завзято «дерибанило» міську землю. Втім, найцікавіше, що матеріали суду над Трухановим не лише розкривають таємниці забудови Одеси, але й відображають наджорстку конкуренцію між ключовими забудовниками.
Ще влітку анонімні Telegram-канали почали натякати, що восени Геннадія Труханова очікують неприємності. Цього разу не збрехали: 6 жовтня Ірина Венедиктова, генпрокурор, доповіла про оголошення підозри по гучній «земельній» справі спочатку шістьом, а згодом — відразу 16 фігурантам справи, яку ведуть НАБУ та САП. Серед них виявився сам Труханов, декілька топчиновників мерії та вищезгаданий Володимир Галантерник.
Мера Одеси звинувачують у нецільовому використанні землі та перевищенні службових повноважень, що призвело до збитків місцевого бюджету приблизно на 689 млн. грн. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) зібрала 9 томів доказів по справі. Там стверджують, що 16 фігурантами розслідування у період з 2015 по 2019 рік «було розроблено кілька схем з метою заволодіння земельними ділянками. Перша полягала у застосуванні закону, який регулював так звану малу приватизацію. Заздалегідь певний суб'єкт господарювання просить в оренду приміщення. Не приміщення, а споруду — об'єкт комунальної власності. Вказаний об'єкт без конкурентних засад віддається відповідному суб'єкту господарювання».
Іншими словами, САП намагається довести у Вищому антикорупційному суді, що в Одесі діяло злочинне угруповання, яке під виглядом малої приватизації займалося відчуженням муніципальної землі під будівництво багатоповерхівок. За версією прокуратури, очолював угруповання Галантерник, а в його інтересах «працювали» мер Труханов, Олег Бриндак — голова земельної комісії міськради, Василь Шкрябай — голова комісії міськради з комунальної власності та інші.
Земельну ділянку віддавали у довгострокову оренду (на 10 років та більше) забудовнику — і там з'являлися багатоповерхівки від компанії «Будова», а згодом — від «дочірньої» компанії «Пространство». Ще одним аргументом слідчих НАБУ є те, що дані ділянки відчужували без аукціону чи конкурсу, через що теоретично міський бюджет втратив можливість отримати від орендарів більше грошей.
Позиція Труханова відразу була скерована на заперечення. Спочатку він порівняв НАБУ з НКВС (ну а що? Ті ж 4 літери, та ще й на ту саму літеру починається), назвав процес політичним замовленням одного з одеських забудовників, який, за словами мера, «забудував Одесу багатоповерховими хрущовками». А Олександр Лисак, адвокат Труханова, взагалі назвав усі 9 томів матеріалів слідства «фантастичним романом», а не процесуальним документом.
Коли 8 жовтня почалося перше засідання ВАКСу по «справі Труханова», прокурори САП вимагали або відправити самого мера та інших фігурантів до СІЗО на два місяці, або викласти безпрецедентні для української судової практики суми застави. За самого Труханова хотіли 120 млн грн, а за Бриндака та Шкрябая — по 100 млн грн.
Втім, адвокат мера заявив, що судовий процес є усуненням політичних конкурентів у боротьбі за владу в Одесі. Також адвокат зазначив, що Труханов є не керівником міської ради, а її головою, який формально лише проводить засідання сесії міськради.
Врешті-решт для Труханова призначили заставу трохи більшу за 30 млн грн. Втім, в одеського мера і таких грошей не виявилося. Нині адвокати Труханова апелюють до суду з вимогою взагалі скасувати заставу. А САП просить все ж таки призначити заставу у 120 млн грн.
Сповідь прокурора
Варто звернути увагу на два фактори, які роблять «справу Труханова» досить цікавою, навіть якщо винести за дужки її суть.
По-перше, підозру Труханову та іншим фігурантам оголосили якраз під час скандалу з публікацією Pandora Papers, в якій йдеться про участь Володимира Зеленського у відмиванні разом з Ігорем Коломойським грошей через офшори.
По-друге, мера звинувачують у тому, що комунальну землю віддавали компаніям, пов’язаним саме з Володимиром Галантерником. Справа в тому, що в Одесі домінують два девелопера: Володимир Галантерник та Аднан Ківан, власник компанії «Кадорр». Найперше, що зробив сам Труханов, — звинуватив у замовленні саме Аднана Ківана.
І тут треба звернути увагу на ще одного обвинуваченого — колишнього обласного прокурора Олега Жученка. Він 18 жовтня, під час судового засідання, на якому йому призначали заставу, публічно заявив, що у 2016 році Аднан Ківан намагався його підкупити. За словами Жученка, йому надходило кілька пропозицій одразу після призначення на посаду прокурора Одеської області влітку 2016 року.
Перша пропозиція, у червні 2016-го, нібито надійшла від самого Аднана Ківана — той пропонував Жученку $1 млн за те, щоб він підписав підозру Труханову. Жученко заявив, що відмовився і повідомив про це вищі органи прокуратури.
Після цього, за словами Жученка, надійшла ще одна пропозиція від Ківана — той запропонував Жученку будь-яку нерухомість площею 300-400 кв. м. з оформленням на будь-яку особу на його вибір — нібито з метою «забезпечити житлом» прокурора за його високий професіоналізм. Жученко зазначив, що також відкинув «у гнівній формі» цю пропозицію.
Третя пропозиція надійшла від Михаїла Саакашвілі, тодішнього голови Одеської ОДА. За словами Жученка, Саакашвілі запропонував йому скористатися пропозицією Ківана, «не гидувати» і розпочати боротьбу з корупцією в особі Труханова. Разом з тим один із помічників Саакашвілі запропонував виплачувати Жученку щомісяця по $10 тис. — щоб прокурор міг «почувати себе комфортно і ні від кого не залежати».
Нарешті, Руслан Ківан — син Аднана Ківана — нібито передав Жученку список декількох співробітників обласної прокуратури з пропозицією звільнити їх. Олег Жученко каже, що повідомив про це як про втручання у роботу прокуратури, тодішньому Генеральному прокурору Юрію Луценку телефоном і особисто. Після чого Луценко зажадав від Ківана не втручатися в роботу правоохоронних органів і «щедрі пропозиції» припинилися.
Також Олег Жученко заявив на засіданні суду, що саме після того, як він відмовився приймати «пропозиції» Ківана, НАБУ розпочало слідчі дії щодо нього самого.
Лікарня розбрату
Геннадій Труханов та Аднан Ківан публічно воюють між собою якраз з літа 2016 року. Конфлікт перейшов у гарячу фазу, коли «Кадорр» відмовився передавати у комунальну власність міста зведену компанією будівлю лікарні «швидкої допомоги» на території міської лікарні №10 в Одесі. У підконтрольних Ківану ЗМІ тоді зазначали, що дана будівля є «подарунком» місту від «мецената» Ківана. Насправді ж це будівництво було інвестиційним зобов'язанням компанії «Кадорр» за забудову житловими будинками території санаторію «Росія» біля морського узбережжя. Це зобов’язання компанія Ківана взяла на себе ще до 2008 року, за часів мерської каденції Едуарда Гурвіца.
Конфлікт доходив до того, що Жанна Мандриченко, тодішній головний юрист «Кадорру» (зараз вона депутат Одеської міськради від «Європейської Солідарності»), не допускала на будівельний майданчик заступника мера В'ячеслава Шандрика та лікарів.
Після цього «Кадорр» не отримував від міської влади жодного землевідводу під будівництво. Компанія отримувала землю від обласної влади, сусідніх з Одесою Таїровської та Крижанівської селищних рад, купувала її у приватних власників за комерційною ціною, але від Труханова не отримала нічого.
Цікаво, що ще у 2015 році один з таких землевідводів підписав голова Одеської ОДА Михаїл Саакашвілі — він передав ділянку в елітному районі на Італійському бульварі Південному управлінню капітального будівництва Міноборони, а згодом саме там «виросли» три багатоповерхівки «Кадорру», в одній з яких 2017 року сам Саакашвілі гучно відсвяткував новосілля.
Не можна виключати, що саме зв'язок Ківана з Саакашвілі, який почав політичну діяльність в Україні понад шість років тому саме з обіцянок «посадити» Труханова, і став приводом для конфлікту мера із забудовником (якому до 2015 року включно мерія надавала землю під будівництво).
Підсумовуючи, можна припустити, що «справа Труханова» може виявитися наслідком жорсткої конкуренції між великими забудовниками, які вийшли на більш високий рівень, — і стикнулися у політичному просторі за контроль над містом-мільйонником.
І так само, як і «справа «Краяна», нинішнє розслідування тягнутиметься досить довго та безрезультатно. Позиція обвинувачення може зазнати поразки через колегіальність ухвалених депутатським корпусом міськради рішень, по яких намагаються звинуватити особисто Труханова.
Скоріш за все, Труханов втримається на посту мера. Якщо, звісно, у керівництва країни не виникне політичної волі скористатися даним приводом, щоби змінити місцеву владу в Одесі.
Хоча і це маловірогідно — прецедент з Трухановим будь-які регіональні еліти трактуватимуть як спробу Банкової тримати їх «на короткому повідку». Втім, нинішній рейтинг «Слуг народу» та особисто Зеленського навряд чи дозволить їм вступати у конфлікт з сучасними феодалами з усіх куточків України.
Що ж до Галантерника, то наразі його прізвища немає у переліку осіб, що перебувають у міжнародному розшуку. Тобто поки що він може жити спокійно.
