Від електросамоката до літака, від повербанка до автомобіля, від гаджета до вечірньої сукні та навіть... живого співрозмовника.
Тренд на оренду ледь не будь-якого товару дістався й України. Щомісяця з’являються нові сервіси, за допомогою яких можна позичити на певний час велике різноманіття речей.
Ще у 2016 році Всесвітній економічний форум (WEF) представив прогнози розвитку світової економіки на період до 2030 року. В одному з них йшлося про те, що люди все менше володітимуть матеріальними благами, але зможуть отримати практично все, орендувавши їх.
А сервіси доставки, що працюватимуть в той час, зможуть підвезти бажані матеріальні блага в будь-яку точку світу.
По суті, аналітики зазначили, що продукти й інші товари перетворяться на послуги, а володіння ними замінить оренда.
Прогнози фахівців WEF можуть виглядати занадто оптимістично, проте пропозиції сервісів оренди будь-чого та популярність їх серед споживачів свідчать: ці ідеї не є повною нісенітницею.
У 2010-2020 роках модель спільного споживання, яка лягла в основу шерингової економіки, використовувалась в основному для ресурсів, якими людина володіла одноосібно і була готова поділитись з іншими.
Саме ця ідея лягла в основу сервісу короткострокової оренди житла Airbnb. Автори стартапу пропонували власникам житла здавати в оренду його тоді, коли воно не зайняте, тобто умовно позичити.
Дуже схожу ідею поклав в основу свого проєкту засновник Uber, який запропонував власникам автомобілів «поділитися» своїм авто з тими, кому треба кудись їхати, тобто фактично здати його в оренду разом з водієм.
В той же час ІТ-ринок почав активно впроваджувати модель підписки на онлайн-сервіси та програмне забезпечення, тобто теж умовну оренду, але цифрових об’єктів.
Перевагою хмарних сервісів була гнучка та економічно вигідна модель оплати лише за ті потужності хмарного провайдера, які використовувала компанія-замовник.
Бізнесу не потрібно було купувати дороге обладнання, досить було підібрати оптимальний для себе тариф у провайдера хмарного сервісу та «орендувати» його потужності у відповідності з власними потребами.
Схожу ідею використовували й у сервісах, що працювали згідно моделі підписки. Не потрібно купувати диск з цікавим фільмом — досить заплатити стримінговому сервісу та подивитись кіно.
Проте у такої моделі є ряд недоліків, знайомі користувачам сучасних сервісів. Ви можете купити підписку на стримінговий сервіс, проте ви не захищені від того, що ваш улюблений фільм пропаде з його каталогу. Така ж ситуація і з книгами та музикою.
У жовтні минулого року в рамках судового позову від Аманди Кодел до компанії Amazon заявниця висловила претензію, що техногігант «залишає за собою право» обмежувати доступ до контенту (в даному випадку — до фільмів), за який вона заплатила.
Іншими словами, вона купила фільм, а він потім зник з каталогу Amazon, і її гроші виявились витраченими дарма.
У відповідь на це суддя заявив: «В умовах Amazon прямо стверджується: покупець отримує обмежену ліцензію на перегляд відеоконтенту, і куплений контент може стати недоступним через ліцензійні обмеження або з інших причин».
Цей приклад — демонстрація іншого боку шерингової економіки, коли орендарі мають обмежені права на те, що вони отримують, а орендодавець може будь-якої миті розірвати контракт і обмежити їхній доступ до своїх послуг.
Проте, не дивлячись на всі обмеження, функції підписки на додаткові сервіси все активніше використовують у різних сферах життя. Це стосується зокрема розробників електрокарів. До прикладу, влітку цього року Tesla запустила підписку на функції автопілота Full Self-Driving. За таким же принципом планують працювати й інші автовиробники, серед них — компанії Volkswagen та BMW.
Попри всі незручності таких моделей споживання бізнес навчився заробляти на цьому та перестав обмежуватися класичними послугами — орендою квартир чи автомобілів.
Сьогодні і у світі, і в Україні можна за гроші позичити дуже багато речей. І в цьому переліку є доволі неочікувані.
Денис Гонталь, керівник відділу продажів сервісу оренди автомобілів NarsCars, впевнений, що розвиток ринку оренди став відповіддю на запити клієнтів — молодих активних людей, що не хочуть обтяжувати себе проблемами, неминучими при володінні деякими речами, автомобілем зокрема.
«Сервіси оренди авто дозволяють не думати про такі речі, як сервісне обслуговування, сезонна заміна гуми, страхування, пошук місця для постійного паркування. Можливість зробити замовлення онлайн теж підвищує популярність таких послуг», — каже він.
Оренду автомобілів не можна назвати новою послугою, проте ще не так давно ринок пропонував зазвичай оренду на тривалий час.
Новинка на цьому ринку — сервіси похвилинної оренди авто, серед них Mobilecar та Getmancar. Замовлення в них здійснюється через мобільний додаток, при цьому користувач отримує авто з бензином або заряджений та застрахований електрокар, який після вирішення своїх справ потрібно просто залишити в обумовлених місцях.
За словами Гонталя, хоча пандемія не найкращим чином вплинула на сервіси прокату авто, найближчим часом цей ринок буде лише рости та розширюватись не лише у містах-мільйонниках.
Сервіси оренди електросамокатів і велосипедів за останні роки пережили, мабуть, найбільший бум.
В Україні працює багато компаній, що надають такі послуги. Серед них — Kiwi, VZHOOH, Zelectra, Scroll, Bolt. Позичити велосипед можна в компаніях Veliki.ua, NextBike, BikeNow, VeloBike.
Олексій Кушка, засновник і власник проекту Veliki.ua та співвласник Ride Kiwi, розповідає, що зараз популярність велосипедів дещо знизилась у порівнянні з електросамокатами, проте попит є і він росте. У велосипедах більше зацікавлені клієнти, які живуть за містом, бо там не завжди достатньо добра інфраструктура для електросамокатів.
Загалом, за словами Кушки, очікується, що ринок буде рости і на нього виходитимуть нові гравці, а вже наявні змінюватимуться. «До прикладу, компанія Bolt, напевно, почне працювати не лише на ринку оренди самокатів, але й пропонуватиме клієнтам «позичити» автомобілі», — ділиться міркуваннями Олексій.
Співвласник Ride Kiwi також згадує проблеми, які заважають ще швидшому розвитку ринку: «У Верховній Раді уже два роки лежить законопроєкт №3023 (його було ухвалено лише в першому читанні), який міг би врегулювати ринок, чітко визначити права та обов’язки користувачів електросамокатів та інших легких пристроїв».
Оренду одягу теж важко назвати новою послугою, проте в останні роки до сервісів оренди костюмів для вечірок чи вистав додалися бізнеси, які допомагають одягнутися на прийом чи святкову вечерю. Серед них — «Костюмерна Ксенії Малюкової», «Ваш костюмер», Oh My Look! та Rent A Brand .
Ксенія Малюкова пояснює, що необхідність її сервісу більш ніж очевидна: «Сукні вечірні, коктейльні, бальні; вбрання на тематичний корпоратив чи вечірку; сукні для фотосесій, романтичної зустрічі; сукні весільні і для нареченої… Все це не вмістить жодна гардеробна кімната, тому до нас звертаються чоловіки і жінки різного віку, в яких нема стільки вільного часу, щоб проводити його в магазинах».
Абсолютно новим напрямом ринку оренди можна назвати сервіси, які пропонують винайняти гаджет. У цьому сегменті почали працювати компанії, що надають повербанк (наприклад, Fast Energy, Tik To Go, Power Now). Стартап Phonenergy дозволяє винайняти зарядні станції для телефонів. Автори проєкту «Легко.RENT» створюють універсальний сервіс оренди гаджетів. Серед пропозицій компанії присутні смартфони, ігрові пристрої (Xbox, PlayStation), монітори, ноутбуки, камери та багато іншого.
Іще один порівняно новий сервіс — оренда кавомашини для дому чи офісу за умови купівлі певної кількості кави. Такі послуги пропонують JetCup, KavaRent.
Попри існування спеціалізованих сервісів оренди в Україні в останні два роки з’явилися принаймні дві платформи, мета власників яких — познайомити людину, готову щось позичити, з тією, якій потрібна ця річ. Йдеться про сервіси Gup та Renta.
У певному розумінні ці сервіси є дошками оголошень для власників речей, готових поділитися ними з іншими та заробити на цьому.
Через пошук по сайту можна знайти потрібну річ, вибрати термін, місце отримання, домовитися з власником та забрати замовлення. На сайті зазвичай вказані ціни на користування речами протягом одного дня.
Андрій Пелех, засновник Renta, пояснює, що мета його проєкту — дати змогу взяти або здати в оренду річ і не витрачати зайвих коштів. Або ж ще краще — заробити на тому, що не використовується часто, а інколи й вкривається пилом роками. Андрій розповідає про стійке зростання інтересу до його сервісу, і не тільки серед молоді.
«Наш користувач — це насамперед людина, яка активно користується інтернетом та слідкує за трендами і хоче піклуватись про планету і в той же час про зручність для себе. Такий собі блаблакарівець з нахилом до оренди речей.
Найбільш популярними пропозиціями на нашому сайті є прокат інструментів чи гаджетів, оренда лиж, велосипедів чи самокатів. Я думаю, що після активного розвитку шерингу самокатів в нас почнуть набирати обертів такі напрями, як оренда електромопедів та авто. Також з дефіцитом паркування стане популярнішою оренда паркомісць у великих містах».
Незважаючи на пандемію та періодичні локдауни, учасники ринку оренди впевнені, що він лише зростатиме.
Водночас в цьому сегменті напевно з’являтиметься щось нове і навіть дивовижне. Наприклад, оренда друга, тим більше, що в інших країнах ці сервіси успішно працюють і пропонують «позичити» на певний час співрозмовника, екскурсовода, супутника для прогулянки чи побачення. На деяких з цих сайтів уже є оголошення від українців.
