Пандемія погіршила стан демократії в 80 країнах
news.usc.edu

Пандемія COVID-19 посилила кризу демократії в усьому світі. Україну експерти-правозахисники віднесли до списку країн, де демократія також ослабла на тлі пандемії — утім, без подробиць.

Про це йдеться в спільному звіті «Демократія на карантині» правозахисної організації Freedom House і дослідницької компанії GQR.

Дослідження охоплює період з січня по вересень 2020 року. Воно включало онлайн-опитування компанії GQR з 29 липня по 15 серпня, в якому 398 експертів доповіли про стан демократії в 105 країнах і територіях.

Також Freedom House консультувалася з власної глобальною мережею аналітиків. Як передає Укрінформ, загалом організація дослідила 192 країни.

Правозахисники наголошують, що з початку спалаху пандемії стан демократії і прав людини погіршився в 80 країнах. Особливо гостро проблема постала перед демократіями, які перебувають на етапі становлення, та інститутами громадянського суспільства в державах, що практикують репресії.

На думку експертів, криза демократичного врядування почалася задовго до пандемії. Вони припускають, що вона триватиме й після її завершення, оскільки закони і норми, що вводяться зараз, буде важко скасувати.

Автори звіту перераховують гострі проблеми на тлі поширення пандемії: зловживання владою, недостатній захист вразливих груп, відсутність урядової прозорості та корупція, вплив на вільні ЗМІ, вибори і свободу волевиявлення.

Для прикладу, в Казахстані спостерігається «збільшення переслідувань громадських активістів та політичної опозиції за критику в соціальних мережах і поширення інформації про порушення прав людини». У той же час в Азербайджані «уряд використав привід порушення карантину для тиску на активістів від політичної опозиції».

Експерти заявляють, що зловживання владою позначається непропорційно сильно на спільнотах, які й без пандемії на маргінесі суспільства. Зокрема, в Болгарії у районах, де проживають роми, обмеження були суворішими, ніж там, де кількість ромів не є переважаючою. Також у Великобританії, за даними ЗМІ, під час карантину поліція частіше стала затримувати темношкірих і людей азіатської зовнішності.

Організація відзначає, що незалежні ЗМІ часто придушувалися під час пандемії, що ускладнювало підзвітність і поширення життєво важливої ​​інформації. Згідно з дослідженням, щонайменше 91 з 192 країн (тобто 47%) зіткнулися з обмеженнями свободи слова в рамках реакції на спалах коронавірусу. Журналісти, які висвітлювали тему пандемії, були арештовані або стали жертвами насильства, переслідування або залякування.

Крім того, у багатьох країнах пандемія негативно вплинула й на вибори. Зокрема, в США, де кількість випадків COVID-19 є найбільшим в світі, у листопаді відбудуться президентські вибори. На думку експертів, охорону здоров'я в країні стала політизованою. Адміністрацію Трампа різко критикували за дезінформацію навколо пандемії (про це ми повідомляли тут). На своїх прес-конференціях і публікаціях в соцмережах Трамп неодноразово применшував ступінь серйозності коронавірусу, критикував губернаторів штатів від демократів за введення заходів соціального дистанціювання, пропагував недоведені методи лікування COVID-19 і наполягав на скасуванні обмежень на тлі зростання кількості нових хворих. Власне, Трамп за свій сарказм щодо COVID-10 вже поплатився.

Також в звіті згадують події в Білорусі, де водночас із пандемією пройшли нечесні президентські вибори, що призвело до масових акцій протесту в суспільстві. Про них докладніше читайте, зокрема, у нашому матеріалі.

Україну експерти віднесли до списку країн, де демократія також ослабла на тлі пандемії. Однак більш докладної інформації про ситуацію в нас у звіті не наводиться.

Freedom House — міжнародна правозахисна неурядова організація, фінансована урядом США, що займається підтримкою та дослідженням стану демократії, політичних свобод і дотримання основних прав людини.

Нагадуємо, що Європейський Союз сьогодні затвердив персональні санкції проти Білорусі. Аргументували їх європейські чиновники саме обмеженнями демократії — фальсифікацією президентських виборів і репресіями щодо мирних протестувальників з боку Лукашенка.