Марія Колесникова пробуде в слідчому ізоляторі ще два місяці, вирішив суд Мінська. Одночасно правозахисники повідомили про засудження понад 100 людей за справами, що мають політично вмотивований характер.
Члена президії Координаційної ради білоруської опозиції Колесникову влада залишає у слідчому ізоляторі ще на два місяці. Про це в середу, 6 січня, повідомив офіційний Telegram-канал експретендента на пост президента Білорусії Віктора Бабарика.
«Слідство продовжило захід ув'язнення у вигляді тримання під вартою ще на два місяці», — йдеться в повідомленні. Таким чином, вона перебуватиме у Жодінському слідчому ізоляторі щонайменше до 8 березня.
Колесникова була затримана 8 вересня минулого року на білорусько-українському кордоні. За версією, поширеною пресслужбою Держприкордонкомітету Білорусі, вона разом з представниками ради опозиції Іваном Кравцовим і Антоном Родненковим хотіла «прорватися» через кордон і її виштовхнули з салону автомобіля.
Натомість Кравцов і Родненков пізніше заявили на пресконференції в Києві, що Колесникова порвала свій паспорт і залишила автомобіль під час примусової депортації.
Білоруське Радіо «Свобода» пояснює цю версію так: Колесникову викрали 7 вересня 2020 року в центрі Мінська невідомі. Родичі та друзі кілька днів нічого не знали про її долю.
Згодом виявилося, що наступного дня її примусово вивезли в Україну, але в нейтральній зоні вона порвала білоруський паспорт. Там її заарештували і з тих пір її тримають у в'язниці.
Понад 100 засуджень за політично вмотивованими справами
За даними правозахисного центру «Вясна», в Білорусі з початку виборчої кампанії 2020 року засуджено понад 100 осіб за справами, що мають політично вмотивований характер. «За даними, які вдалося зібрати, до кінця 2020 року ухвалено щонайменше 103 вироки у кримінальних справах, пов'язаних з подіями, що відбувалися під час і після президентських виборів», — повідомляє організація.
На сайті «Вясни» зазначено, що загальна кількість кримінальних справ, заведених в Білорусі з початку виборчої кампанії щодо учасників президентських перегонів, активістів їх штабів, а також учасників мирних акцій протесту досягає 900. 166 осіб з цього списку правозахисники визнали політичними в'язнями.
Найпоширеніші статті Кримінального кодексу Білорусі, за якими влада порушує справи, це статті про:
- масові заворушення,
- організацію або активну участь у групових діях, що грубо порушують громадський порядок,
- опір співробітнику органів внутрішніх справ або іншій особі, що охороняє громадський порядок,
- насильство або загроза застосування насильства до співробітника органів внутрішніх справ;
- ухилення від сплати податків.
Крім того, у зв'язку з протестами після президентських виборів в країні порушено кілька справ за статтями про наклеп, хуліганство та іншими статтями Кримінального кодексу.
Протести після президентський виборів у Білорусі
Нагадаємо, з дня проведених 9 серпня 2020 року президентських виборів, у країні не вщухають протести проти їхніх офіційних результатів, згідно з якими Олександр Лукашенко, який на той момент незмінно з 1994 року перебував на посту глави держави, здобув переконливу перемогу, набравши близько 80% голосів. Натомість опозиція й мітингарі вважають офіційні результати голосування сфальсифікованими.
З кінця 2020 року протестувальники в Білорусі змінили тактику, зробивши основним місцем проведення акцій не центральні вулиці і площі, а двори своїх будинків.
Генеральна прокуратура РБ прийняла рішення про порушення кримінальної справи стосовно Світлани Тихановської, Колесникової та інших опозиціонерів.
Як ми повідомляли раніше, МВС Росії додало Тихановську до списку розшукуваних осіб. Це сталося з огляду на те, що між РФ та РБ існує конфедеративний союз.
Засновника та редактора Telegram-каналу Nexta влада Білорусі звинуватила в організації масових заворушень.
Як повідомляв Chas News, Тихановська оголосила про Народний Трибунал через «захоплення влади» Лукашенком.
Колесникова, Тихановська та інші опозиціонери отримали від Європарламенту премію імені Андрія Сахарова 2020 року за свободу думки.
