404

Сторінку не знайдено

Chas.News not found
Верховна Рада розгляне компромісний проєкт про брехню в декларації. Він передбачає обмеження волі
УНІАН

Комітет з питань правоохоронної діяльності пропонуватиме Верховній Раді прийняти компромісний законопроєкт щодо відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування – у ньому передбачені штраф і обмеження волі.

Нардепи схвалили на комітеті компромісний варіант на основі президентського законопроєкту №4434 і напрацьованого робочою групою №4441. У парламенті зареєстрували проєкт закону № 4460-д.

Як повідомляє інформаційне управління апарату ВРУ, комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендує парламенту прийняти за основу і в цілому напрацьований ним законопроєкт щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання декларації.

3 грудня Комітет з питань правоохоронної діяльності розглянув у першому читанні два проєкти законів — № 4434 і № 4441.

Голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський повідомив, що у питанні відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації представники усіх фракцій напрацювали компромісний варіант.

Зокрема, за словами голови Комітету, пропонується, що «умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей від чотирьох тисяч прожиткових мінімумів карається штрафом від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів або громадськими роботами, або обмеженням волі на строк до двох років із позбавленням права обіймати певні посади».

Найбільшу дискусію в учасників засідання викликала норма щодо  обмеження волі — покарання за декларування недостовірної інформації.

Комітет ухвалив рішення підтримати редакцію законопроекту, підготовлену Комітетом на основі законопроєктів №4434 і №4441, зареєструвати її і рекомендувати Верховній Раді включити законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України…» до порядку денного і підтримати за основу та в цілому.

Такий варіант підтримали 16 членів комітету (п’ятеро утримались, четверо були відсутні).

Консенсус зупинився на варіанті, компромісному для залу, — що умисне внесення суб’єктом декларування недостовірних відомостей від 4 тисяч прожиткових мінімумів (наразі 9 млн грн) карається штрафом від 3 до 5 тисяч неоподаткованих мінімумів (від 51 до 85 тис. грн) або громадськими роботами, або обмеженням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади

Довідка

ККУ передбачає, що покарання у вигляді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці.

Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п’яти років.

Воно не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.

Покарання у вигляді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Встановлюється на строк від одного до п’ятнадцяти років.

Позбавлення волі є одним із найсуворіших кримінальних покарань, знаходиться між обмеженням волі та довічним позбавленням волі. 

Історія питання

Через визнання Конституційним судом неконституційними норм щодо недостовірного декларування та повноважень НАЗК Україна ризикує втратити підтримку МВФ, Світового банку та інших міжнародних партнерів, також це ставить під сумнів безвізовий режим із ЄС. Україні треба відновити покарання за приховування статків при декларуванні, хоча за брехню в деклараціях за 2017-2019 роки покарання вже не буде.

Раніше перший заступник голови комітету Андрій Осадчук заявив, що члени комітету досягли компромісу щодо відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, і відповідне питання може бути винесене на розгляд парламенту в п'ятницю.

2 грудня член робочої групи Верховної Ради, яка мала напрацювати законопроєкти для врегулювання конституційної кризи, нардеп Ольга Совгиря заявила, що президент направив до парламенту лист із проханням не розглядати на засіданні комітету з питань правової політики 2 грудня його законопроєкт №4288. Володимир Зеленський просив зачекати до отримання висновку Венеційської комісії щодо конституційної кризи.

Совгиря нагадала, що законопроєкт №4288 передбачає, зокрема, припинення повноважень складу КСУ, який діяв на момент прийняття скандального рішення КСУ 27 жовтня.

Пізніше Совгиря повідомила, що комітет з питань правової політики переніс розгляд всіх законопроєктів, що стосуються організації діяльності КСУ, на своє найближче засідання після отримання висновку Венеційської комісії — 12 грудня.

18 листопада Совгиря повідомила, що у Верховній Раді створили робочу групу, яка за 2 тижні мала напрацювати законопроєкти щодо електронного декларування та діяльності Конституційного суду.

27 листопада у Верховній Раді зареєстрували президентський законопроєкт щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації.

«Вали до Ростова!». Активісти встановили шибеницю біля маєтку очільника КСУ (фото, відео)