Жуль Верн передбачив появу підводних човнів та польоти на Місяць, Герберт Велс — бойову авіацію і атомну бомбу, Джордж Орвелл — тотальне стеження за допомогою відеокамер і штучний інтелект, який створюватиме пісні та картини.
Сьогодні існують навіть профільні спеціалісти — футурологи, які, аналізуючи нові відкриття та процеси в різних сферах, намагаються спрогнозувати подальший розвиток людства.
Однак усі їхні передбачення — це лише «жалюгідні спроби» порівняно зі справжніми пророцтвами великого Нострадамуса. Адже 450 років тому він передрік Велику французьку революцію, появу Наполеона та Гітлера, Другу світову, атомне бомбардування Хіросіми та Нагасакі, вбивство Кеннеді та ще багато чого.
Хоча є один нюанс. Пророцтва Нострадамуса майже позбавлені конкретики і написані таким чином, що при великому бажанні в них можна знайти будь-що на свій смак.
Мішель Нотрдам, а саме таке справжнє прізвище Нострадамуса, народився 14 грудня 1503 року в містечку Сен-Ремі на півдні Франції.
Освіту він здобував в університетах Авіньйону та Монпельє, багато подорожував по Франції та Італії, працював лікарем в епіцентрах спалахів чуми, яка забрала життя його першої дружини та дитини. А потім вирішив зайнятися передбаченнями.
На цій ниві він не був першопрохідцем, а скоріше піддався популярному в той час тренду.
В Європі ХVI століття астрологія вважалася повноцінною наукою, яка здатна передбачити майбутнє за рухом та розташуванням небесних тіл. Штатних астрологів мав кожен авторитетний правитель, складання іменних гороскопів було загальнопоширеною практикою.
Великою популярністю користувався анонімний збірник Mirabilis liber, який містив пророцтва про майбутнє Європи. Згодом така ж доля спіткала і «передбачення» Нострадамуса.
Прижиттєву славу і гроші йому принесли щорічні «Альманахи», які почали виходити на початку 1550-х років.
В них у віршованій формі містилися астрологічні прогнози на прийдешній рік стосовно врожаю, погодних явищ та політичних подій. Саме завдяки «Альманахам» на Нострадамуса звернула увагу французька королева Катерина Медічі.
Творчий доробок віщуна містить також переклади античних філософів і виданий в 1552 році збірник рецептів приготування варення й косметичних засобів.
Остання книга у Франції перевидавалася кілька разів, окрім того, була перекладена німецькою та англійською мовами.
На сьогодні ж він найбільш відомий як автор «Пророцтв Мішеля Нотрдамуса». Це 942 вірші у чотирьох рядках — катрени, об'єднані у 10 глав, — центурії. Перші чотири центурії побачили світ в 1555 році, а повне видання вийшло в 1568-му, за два роки після смерті автора.
Катрени Нострадамуса наполегливо вивчають вже більше 400 років. Однак передбачення конкретних подій в них завжди знаходять постфактум, наперед це ще нікому не вдавалося.
Ще в передмові до першого видання, присвяченого сину Цезарю, Нострадамус писав, що вирішив розповісти про найважливіші події в історії людства в «темних та загадкових висловах». І не збрехав. Він багато писав про війни, вбивства, різні катастрофи, однак таким чином, що зовсім незрозуміло, коли і за яких обставин вони стануться.
В пророцтвах згадується лише 14 дат. Не додає ясності і віршована форма їхньої подачі.
При цьому самі катрени написані так званою середньофранцузькою мовою, яка мала статус офіційної в XVI столітті. Згодом вона лягла в основу сучасної французької мови, однак написання та значення деяких слів відрізняється від сучасних аналогів.
Крім того, в оригінальних виданнях «Пророцтв» зустрічаються іспанські, провансальські і грецькі слова, латинські терміни, авторські неологізми, просто одруки. І всі ці нюанси сучасні видавці та особливо перекладачі іншими мовами часто не враховують у повній мірі, що лише ускладнює тлумачення пророчих віршів Нострадамуса.
Пророцтва з книги Нострадамуса почали збуватися ще за його життя. Принаймні так вважають сучасні поціновувачі таланту віщуна та як приклад наводять катрен 1-35, який можна перекласти приблизно так: «Молодий лев переможе старого / На полі бою в одиночній дуелі. / В золотій клітці видряпає йому очі. / З двох флотів — один, потім помре жорстокою смертю».
На їхню думку, у вірші йдеться про трагічні події липня 1559 року. Тоді король Генріх ІІ вирішив виступити на лицарському турнірі, обравши супротивником капітана шотландської гвардії Габріеля Монтгомері.
На той час подібні змагання становили чисто спортивний інтерес, оскільки тупі кінці списів та міцні обладунки надійно захищали суперників від серйозних травм.
Однак король став жертвою нещасного випадку — уламок списа Монтгомері потрапив у щілину в шоломі монарха, пробив око і застряг у голові. За десять днів Генріх ІІ помер у страшних муках.
На перший погляд, саме ці події у завуальованій формі описав Нострадамус.
Однак скептики дотримуються іншої думки. По-перше, сам Нострадамус за життя жодного разу не записав цю подію у свій віщунський доробок, а в 1557 році, навпаки, у листі бажав королю «перемог та щастя». Вперше ж пов'язав катрен 1-35 із загибеллю Генріха ІІ лише син Нострадамуса в 1614 році.
Також є претензії і до тлумачення вірша. Монарху на момент смерті виповнилось лише 40 років, за середньовічними мірками це поважний вік, однак все одно недостатній, щоби називатися «старим».
По-друге, «золоту клітку» з великою натяжкою можна витлумачити як шолом.
По-третє, в катрені точно говориться про два видряпаних ока, а не про одне.
І головне — згадані в останньому рядки флоти (в оригіналі «classes» — від латинського «classіs») дуже складно прив'язати до загибелі короля.
Тож у пізніших перевиданнях це слово замінили на «рани» («plaies»), щоб при прочитанні вірша не виникало зайвих питань.
Інколи ж довільне трактування окремих назв місцевості, згаданих в катренах оракула, призводило до сенсаційних результатів.
Наприклад, катрен 2-24 часто відносять до подій Другої світової. Все через другий рядок, де згадується слово «Hister», яке часто ототожнюють з Гітлером.
Мовляв, Нострадамус чи його видавець переплутали двійко літер під час друку книги.
В деяких перекладах цю «помилку» навіть виправляють. Проте Hister — це варіант написання античної назви річки Дунай.
Ще цікавіше з Наполеоном. Катрен 8-1 починається рядком «По, Най, Олорон будуть більше віддані вогню, ніж крові». Варіанти перекладу можуть відрізнятися, проте головний інтерес становлять перші три слова PAU, NAY, LORON, в яких побачили анаграму «Napaulon Roy», тобто «Наполеон король». Хоча насправді це міста-фортеці на південному заході Франції.
Нострадамус у листі до сина розповідав, що пророчі книги з'явилися в результаті астрономічних спостережень та внаслідок Божого провидіння.
Однак його астрологічні здібності тогочасні «професійні» астрологи нещадно критикували за огріхи в розрахунках, та й сам він у листі до Генріха ІІ наперед просив вибачення за можливі помилки.
Тож головну ставку Нострадамус робив саме на Боже провидіння. А натхнення для нього він черпав, як вважають сучасні дослідники, у минулому.
В ті часи в Європі домінувала думка, що історія повторюється по колу, так само як місячні та сонячні цикли. Так вважав і Нострадамус.
Він брав значущі події з минулого, творчо їх переосмислював та давав прогноз. Наприклад, катрен 4-54 наче один в один описує Наполеона: «Такого ім'я ще не було в галльського короля, / Ще ніхто так не боявся блискавки, Тремтять Італія, Іспанія та англійці, / Великий інтерес проявляє до іноземок».
Справді Наполеон став першим французьким (Галія — антична назва Франції) монархом з таким ім'я. Його боялися по усій Європі, другою дружиною була австрійка, а коханкою — полька. Про блискавку нічого не зрозуміло, але то таке.
Однак у XVI столітті цей катрен сприйняли б як ретроспективне пророцтво.
Франциск I, король Франції в 1515-1547 роках, воював в Італії, ворогував з Іспанією та Англією. Він був одружений з Елеонорою Габсбург, а свого сина, майбутнього короля Генріха II, одружив з флорентійкою Катериною Медічі. Нарешті, ім'я Франциска також було першим серед французьких монархів. А згадав про блискавку Нострадамус, можливо, під упливом античних авторів, які описували подібний страх у великих імператорів Давнього Риму.
Подібні історичні аналогії має більшість пророцтв Нострадамуса. Наприклад, у вищезгаданому катрені про левів та виколоті очі в золотій клітці він, ймовірно, описував візантійську практику виколювання очей політичним опонентам.
Теорію про циклічність історії вже давно спростували. Події по колу не повторюються, однак часткові збіги все ж таки мають місце. Тож не дивно, якщо докази на користь пророчого таланту Нострадамуса знаходитимуть і далі. Як показує практика, для цього треба мати лише гарну фантазію.
