17 грудня відбудеться останнє пленарне засідання Верховної Ради в цьому році. Наступного разу народні обранці зберуться в сесійній залі 25 січня, а 28 січня вже закінчиться шоста, чинна, сесія Верховної Ради.
Головним завданням для депутатів під час цієї сесії було ухвалити «закон про олігархів» та впровадити податкову реформу, котра б «вдарила» по бізнесу Ріната Ахметова, — проголосувати за так званий «Ресурсний законопроєкт 5600» — зміни до Податкового кодексу, які суттєво підвищили ренту за видобування залізної руди.
З цими завданнями депутати не без проблем, але впоралися. Хоча для ухвалення «закону про олігархів» довелося змінити керівництво Верховної Ради, що викликало розкол всередині фракції монобільшості.
Юридично монобільшість продовжує існувати, хоча де-факто вже давно не є такою — жодне знакове голосування не обходиться без допомоги ситуативних союзників по сесійній залі. За таких умов розраховувати на «турборежим» не доводиться, хоча формально для нього є всі необхідні складові — лояльне керівництво парламенту та 242 потенційних голоси.
Наочний приклад — податкову реформу вирішили голосувати за спецпроцедурою, адже до другого читання в документ подали більше 11 тис. поправок. Але й тут фракція «слуг» змогла зібрати лише 210 голосів.
Хоча саме на «5600» будується державний бюджет на 2022 рік. За оцінками народних депутатів, закон допоможе залучити до бюджету близько 30 млрд грн.
До 25 січня у політиків буде можливість подумати про майбутнє монобільшості: консолідуватися, або навпаки — остаточно розвалити її.
До міжфракційного об’єднання «Розумна політика» Дмитра Разумкова, якого на Банковій вважають головною рейтинговою загрозою, продовжують приєднуватися народні депутати.
Зараз навколо Разумкова згуртувалися 22 нардепи, які не мають жодних додаткових прав та повноважень, але спокою владі не дають. До прикладу, Разумков вже анонсував збір підписів для звернення в Конституційний Суд щодо роз'яснення позиції єдиного громадянства. Таким чином, народний депутат хоче оцінити ініціативу Володимира Зеленського дозволити українцям мати декілька громадянств.
Проєкт закону вже зареєстрували в апараті парламенту від імені глави держави, проте розглянути його цьогоріч народні депутати не встигнуть.
Те ж саме стосується ініціативи Зеленського щодо так званого «економічного паспорта» українців. Законопроєкт опозиція встигла додати до списку лобістських та таких, що за державний кошт «цементують» ядерний електорат Зеленського. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук спрогнозував, що розглянути дане питання, хоча б у першому читанні, можливо вже лише в новому році.
Втім, що більш важливе, за словами Стефанчука, наступного року народні депутати мають розглянути проєкт закону про реформу Служби безпеки України.
«Зрозуміло, що до кінця цього року ми не приймемо цей закон. Фокус не на тому, щоб просто внести законопроєкт до зали засідань, а на необхідності проголосувати за нього — це важливо. Тому ми маємо обрати той варіант, який дасть на табло не менше 226 голосів», — розповідав в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» Стефанчук.
Новий закон про СБУ мали ухвалити ще за каденції Петра Порошенка — цього вимагає Закон «Про національну безпеку», ухвалений 2018 року.
Згідно плану реформи, СБУ має займатися виключно протидією загрозам державній безпеці, захистом суверенітету та територіальної цілісності України. Спецслужба втратить повноваження розслідувати корупційні та економічні злочини та стане демілітаризованою, тобто без військової складової.
За словами Стефанчука, до другого читання в законопроєкт, який вже неодноразово переробляли та переписували, подали 3,8 тис. поправок. Щоб їх обійти, планується застосувати спецпроцедуру розгляду, як було з законом «5600». Але необхідних для цього 150 голосів у Раді не можуть знайти.
Народний депутат Мар'яна Безугла («СН»), що курує це питання в профільному парламентському комітеті з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, повідомила, що йдуть консультації з керівництвом фракції «СН» щодо голосування.
«Додано в порядок денний без спецпроцедури на останній пленарний тиждень сесії; поки так, дивимось. Можливо, буде додатковий Комітет, зокрема, стосовно кількох застережень від правозахисників та ще кількох змін; що саме — напишу», — зауважила Безугла у своєму Facebook.
Робота над законом про спецслужбу давно перетворилася на парламентський анекдот, адже нове депутатське скликання під різними приводами відтягує голосування.
«Законопроєкт про СБУ критикують і правозахисники, і сама служба. СБУ хоче більше повноважень і менше контролю. Правозахисники ж застерігають від надмірних повноважень. Поки не вийдуть на консенсус — голосувати не будуть. Але і затягувати з законом про СБУ далі не можна, тисячі співробітників перебувають у підвішеному стані і страждає ефективність», — пояснює Chas News Ігор Попов, народний депутат попереднього скликання, політичний аналітик.
На думку політолога Ярослава Божка, закон про спецслужбу ухвалять у 2022 році, адже у влади вже не залишилося дієвих контраргументів, щоб далі затягувати це питання. «Новий закон про СБУ хочуть бачити від нас наші західні партнери, НАТО, США та МВФ. Ці очікування тривають вже не перший рік, а з огляду на політичну ситуацію далі відтягувати вже нікуди», — говорить Божко.
Віталій Кличко може святкувати спокійно — поки що він залишиться у кріслі голови Київської міської державної адміністрації. Розгляд законопроєкту «Про місто Київ — столицю України» у другому читанні перенесли на 2022 рік.
Як повідомив Стефанчук, закон про столицю ухвалюватимуть вже у новому році, разом із законопроєктом про місцеві держадміністрації, оскільки ці документи взаємопов’язані. «Законопроєкт про місцеві держадміністрації, закон про столицю — це була та система компромісів, про яку ми поговорили з лідерами парламентських фракцій і груп, оскільки планувалося запустити особливу процедуру. Але ми вийшли на інше рішення, що кожна фракція і група подасть перелік пропозицій, на яких наполягає», — пояснив Стефанчук.
Втім, співрозмовники Chas News у складі фракції «СН» неодноразово зазначали, що для підтримки законопроєкту відсутні голоси навіть у пропрезидентській фракції. Тому і доводиться говорити про компроміси.
«Немає рішення, що з цим законопроєктом робити — хоронити чи давати хід далі. Тому йдуть консультації, подають та відкликають поправки, тепер документ вручили профільному комітету, щоб він готував його остаточну версію», — пояснює один з наших співрозмовників.
Нагадаємо, у випадку ухвалення закону повноваження міського голови і голови КМДА будуть розмежовані.
Втім, за словами Божка, закон про столицю не відкладатимуть надовго. З його ухваленням Банкова отримає додаткові інструменти впливу на Віталія Кличка, політична активність якого давно не подобається оточенню президента.
16 грудня, на передостанньому пленарному засіданні року, що минає, в Раді створили міжкомітетську робочу групу з підготовки законодавчих пропозицій щодо внесення змін до Конституції України стосовно децентралізації. Її очолив перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко.
Група має підготувати пропозиції не пізніше 1 березня 2022 року. Проте з високою ймовірністю можна прогнозувати, що ці напрацювання так і залишаться напрацюваннями — 300 голосів для внесення змін в Основний закон у Раді немає.
«Президент Зеленський як зберіг у Раді формальну юридичну монобільшість із правами коаліції, так і має політичну підтримку своїх ініціатив. Але конституційна реформа в частині децентралізації відкладається через неможливість зібрати 300 голосів за будь-що у цій Раді. Ухвалення змін до Конституції у другому читанні можна очікувати лише в новому скликанні парламенту», — прогнозує Ігор Попов.
З менш епохальних законопроєктів варто згадати введення кримінальної відповідальності за підробку документів, що стосуються проведення профілактичних щеплень. У листопаді народні депутати обіцяли, що в другому читанні його ухвалять вже найближчого пленарного тижня.
Втім, станом на кінець листопада до законопроєкту лише подали таблицю поправок до другого читання. Ймовірно, урядовці та народні депутати вирішили спершу спробувати методику «пряника» — нарахування 1 тис. грн за повний курс щеплення, перше ніж переходити до батога.
Також відклали на майбутнє ініціативу Володимира Зеленського щодо додаткового вихідного дня в День державності — 28 липня.
Проєкт закону внесли в Раду 25 серпня, однак в карті документу зазначено, що його лише включили до порядку денного. Нагадаємо, влада планує суттєво переглянути список державних свят та скасувати перенесення вихідних у зв'язку зі святами.
