Адміністрація Трампа розглядає варіант додати технічних гігантів Alibaba і Tencent до «чорного списку» фірм, які нібито належать або контролюються китайськими військовими. Про це повідомляє Reuters із посиланням на двох людей, знайомих з питанням.
Атака на дві найдорожчі компанії в Азії — це найдраматичніший крок президента США Дональда Трампа в ряді заходів проти китайських компаній. Він намагається закріпити свою жорстку політику проти Пекіна в останні дні перебування на посаді.
Представники міністерства оборони, які контролюють ведення «чорного списку», ще не доопрацювали плани, а також обговорюють питання про додавання до списку інших китайських фірм. Джерела кажуть це анонімно, оскільки обговорення є приватними.
Обидві компанії відмовились коментувати новину. Вперше про такі дискусії повідомляв Wall Street Journal.
Акції Alibaba, найбільшої фірми електронної комерції в Китаї, знизились на 3,9% на Гонконгській фондовій біржі, тоді як Tencent, компанія ігрових і соціальних медіа, втратила 4,7%.
Акції Alibaba, які котируються в США, впали на 5% в середу.
Однак деякі інвестори висловили скептицизм щодо того, що Alibaba і Tencent обмежать надовго — з огляду на те, що вони коштують разом $1,3 трлн.
«Це дуже погана політика, і в Азії є достатньо грошей, і цей капітал зростає, щоб ніхто не міг витіснити ці компанії з Америки. Гроші та ринки повинні бути нейтральними», — сказав Томас Колдуелл, голова управління інвестицій Caldwell у Торонто.
Китай заявляє, що вживатиме необхідних заходів для захисту прав та інтересів компаній
Трамп посилив заходи проти китайських фірм у листопаді своїм розпорядженням, яке забороняє американським інвесторам купувати акції китайських фірм.
У вівторок він наказав заборонити операції з вісьмома китайськими програмними додатками, включаючи мобільний платіжний додаток Ant Group від Ant Group, QQ Wallet і WeChat Pay від Tencent.
Листопадовий наказ покликаний підсилити закон 1999 року. Тоді Міністерству оборони було доручено скласти список китайських компаній, які, як вважається, належать або контролюються китайськими військовими.
На сьогодні Пентагон уніс до чорного списку 35 фірм, у тому числі провідного виробника мікросхем SMIC та нафтового гіганта CNOOC.
Розпорядження Трампа у листопаді спонукало постачальників індексів видаляти зі списків компанії, що потрапили до «чорного списку». Плутанина щодо сфери дії розпорядження спричинила драматичні коливання на Нью-Йоркській фондовій біржі (NYSE) останніми днями.
У відповідь на плани внесення до «чорного списку» Alibaba й Tencent та рішення біржі NYSE про видалення з індексів телекомунікаційних фірм прессекретар міністерства закордонних справ КНР Хуа Чуньїн заявила, що Китай вживатиме заходів для захисту законних прав та інтересів своїх компаній.
Адміністрація Трампа вже деякий час стикається з Tencent та її філією Ant Group, яка займається фінансовими технологіями.
У серпні Трамп підписав розпорядження про заборону деяких операцій у США з додатком WeChat компанії Tencent. Але обмеження заблокували судами переважно на підставі свободи слова.
У листопаді Держдеп США подав пропозицію додати Ant Group до чергового «чорного списку» у торгах. Так уряд Трампа хотів стримувати американських інвесторів від участі в його публічному розміщенні. Міністерство торгівлі США, яке контролює «чорний список», відклало пропозицію.
Але далі процедура була перервна владою КНР. Публічне розміщення акцій Ant Group на $37 млрд уряд зупинив у відповідь на заяви співзасновника фірми Джека Ма. Той публічно розкритикував регуляторну систему Китаю.
Ринкова вартість Alibaba зменшилася більш ніж на чверть з листопада після того, як відмінили процедуру з Ant Group. Але вартість фірми перевищує $600 млрд й вона все ще є однією з 10 найбільших компаній світу
Припинення розміщення — частина посилення урядом Китаю контролю за компаніями з інтернет-сектору. Він також накладає на них штрафи. КНР звинувачує «технологічні гіганти» у «хаосі» через нерегульовані злиття та розширення
19 грудня Штати запровадили економічні санкції проти півсотні організацій з КНР.
Chas News повідомляв, що США ввели обмеження візового режиму для членів Комуністичної партії Китаю.
