Верховна Рада ухвалила в першому читанні проєкт закону про засади державної антикорупційної політики на 2020-2024 роки, внесений Кабінетом Міністрів (№ 4135).
Як передає Укрінформ, за цей законопроєкт проголосували 320 народних депутатів.
Проєктом визначено п`ять основних принципів антикорупційної політики на 2020-2024 роки:
- оптимізація функцій держави та місцевого самоврядування, реалізація якої передусім передбачає: усунення дублювання повноважень різними органами; тимчасове припинення реалізації малоефективних повноважень, які характеризуються високим рівнем корупційних ризиків; усунення випадків реалізації одним і тим же органом повноважень, поєднання яких створює додаткові корупційні ризики;
- цифрова трансформація реалізації повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування, прозорість діяльності та відкриття даних як основа для мінімізації корупційних ризиків у їх діяльності;
- створення на противагу існуючим корупційним практикам більш зручних та законних способів задоволення потреб фізичних і юридичних осіб;
- забезпечення невідворотності юридичної відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, що створює додатковий стримувальний ефект для всіх суб’єктів правовідносин;
- формування суспільної нетерпимості до корупції, утвердження культури доброчесності та поваги до верховенства права.
У кожній із пріоритетних сфер Антикорупційна стратегія визначає ключові проблеми та формулює стратегічні результати, яких слід досягти для їх вирішення.
А саме:
- формування негативного ставлення до корупції;
- врегулювання конфлікту інтересів, дотримання загальних обмежень та заборон, правил етичної поведінки;
- здійснення заходів фінансового контролю;
- забезпечення доброчесності політичних партій та виборчих кампаній;
- захист викривачів корупції;
- запобігання корупції у судовій владі, прокуратурі та поліції, у державному регулюванні економіки, у митних і податкових органах, у державному та приватному секторах економіки, у будівництві, земельних відносинах та інфраструктурі, в оборонному секторі, у сфері охорони здоров’я та соціального захисту населення.
Стратегія передбачає забезпечення невідворотності відповідальності за корупцію.
«Ці результати сформульовано таким чином, щоб вони давали однозначне розуміння комплексу заходів, необхідних для їх реалізації», — зазначають автори у пояснювальній записці до проєкту.
Згідно з законопроєктом, антикорупційна стратегія реалізується за допомогою державної антикорупційної програми, яка розробляється Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) та затверджується Кабміном на строк дії цієї стратегії.
Координація реалізації Антикорупційної стратегії і виконання заходів державної програми здійснюється НАЗК у визначеному ним порядку. За потреби при Національному агентстві створять Координаційну робочу групу з питань антикорупційної політики як консультативно-дорадчий орган.
Для початку впровадження Антикорупційної стратегії цей документ має пройти всі читання та ухвалений Верховною Радою як закон.
21 вересня 2020 року Кабмін підтримав цю стратегію, розроблену Нацагентством з питань запобігання корупції.
За попередніми оцінками, запропоновані Антикорупційною стратегією заходи допоможуть Україні економити до 200 млрд грн на рік. Також очищення від корупції стане позитивним знаком для інвесторів та допоможе збільшити кількість підприємств та робочих місць.
Конституційна криза на фоні
Chas News повідомляв, що 27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування. На це у ЄС заявили, що через рішення КСУ Європейський Союз може призупинити безвіз для України.
29 жовтня посли G7 засудили рішення КСУ щодо скасування антикорупційних реформ. Дипломати зазначили, що «Україна не повинна повертатися в минуле».
Президент України Володимир Зеленський запевнив, що система електронного декларування працюватиме. За його словами, незабаром до Верховної Ради подадуть відповідні законопроекти.
Водночас очільник НАЗК Олександр Новіков заявив, що КСУ планує скасувати Вищий антикорупційний суд, закон про мову і земельну реформу, тому його необхідно реформувати.
На екстреному засіданні Кабмін зобов'язав НАЗК відновити доступ до електронних декларацій.
